Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем юриста

 Шановні юристи!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю Вас із професійним святом – Днем юриста!

Головним завданням від перших днів незалежності є становлення правової, справедливої, демократичної держави. Для реалізації цього суспільного запиту потрібна безпрецедентна рішучість і солідарність соціальних інститутів і громадянського суспільства, тому що десятиліттями формувалася система відносин у державі, яка виявилась повністю враженою корупцією, наслідки якої ми досі відчуваємо і докладаємо для її подолання значних зусиль.

Системні зміни у країні, які запроваджує Уряд, неможливі без реформи судової гілки влади, системи судочинства, без якісного перезавантаження роботи правоохоронних органів. Поступово, крок за кроком, ми рухаємося до поставленої мети і досягли вже значних успіхів. Ми й надалі докладатимемо всіх зусиль, щоб прискорити ці процеси, вийти на новий щабель розвитку суспільних відносин.

Цими змінами ми завдячуємо, перш за все Вам – українським юристам, Вашій професійності та твердій волі. Саме юристи стоять на варті законності, порядку і першими сигналізують про необхідність змін у тій чи іншій царині суспільних відносин.

Висловлюю подяку всім юристам за якісну роботу, без якої були б неможливими зміни на краще у країні. Наше спільне завдання – підготувати надійну основу для повноцінної реалізації правової держави. Адже без цих доленосних змін Україна не зможе досягти успіхів у внутрішніх перетвореннях та в євроатлантичній інтеграції. Долаючи корупцію сьогодні, ми захищаємо майбутнє нашої країни та наших дітей.

Бажаю українським юристам професійного зростання, міцного здоров’я, благополуччя, миру!

З повагою

Прем’єр-міністр України                                             Володимир ГРОЙСМАН

 

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зустрівся з Послом Кувейту Др. Рашидом Хамад Аль-Адвані

8 жовтня Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко провів зустріч із Надзвичайним та Повноважним Послом Держави Кувейт в Україні Др. Рашидом Хаммад Аль-Адвані.

Під час зустрічі сторони обговорили питання розвитку двосторонніх відносин між Україною та Кувейтом. Зокрема, йшлося про реалізацію взаємовигідних проектів в торговельній, економічній, аграрній сферах, у нафтогазовому та енергетичному секторах,  у галузях туризму, транспортної інфраструктури, охорони здоров’я та освіти.

Також сторони обговорили питання підготовки до проведення Четвертого засідання Міжурядової українсько-кувейтської комісії з питань економічного, технічного та  торговельного співробітництва.

 

Доходи місцевих бюджетів за 9 місяців зросли до 167,6 млрд грн, – Геннадій Зубко

За 9 місяців 2018 року доходи місцевих бюджетів зросли на 25,0%, або на +32,7 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року та склали 167,6 млрд грн. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Зокрема, податку на доходи фізичних осіб надійшло 98,1 млрд грн, що більше від надходжень січня-вересня минулого року на +26,1%. Із 12 регіонів, що мають темпи приросту ПДФО вищі за середній показник по Україні, 4 регіони забезпечили приріст понад 28%.

Плата за землю – 20,4 млрд грн. Із 19 регіонів, що забезпечили темп приросту плати за землю вище середнього по Україні (2,6%), більше 10% забезпечили 4 регіони.

Фактичні надходження єдиного податку – 20,2 млрд грн (зросли на +4,3 млрд грн, або на +26,8%).

 

Українські вибори будуть гарячими, але очевидно, що жоден відкрито проросійський кандидат не виграє, – Іванна Климпуш-Цинцадзе в Лондоні

Українські вибори будуть гарячими, але очевидно, що жоден відкрито проросійський кандидат не виграє. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на панельній дискусії безпекового дня Українського тижня у Лондоні на тему «Гібридна війна в Росії: від України до Великої Британії – загальні загрози та необхідність спільних дій» («Russia’s Hybrid War from Ukraine to the UK»).

Вона нагадала, що 2019 рік – це рік виборів в Україні та ЄС, а також рік Brexit. Вона впевнена щодо безперспективності спроб виграти вибори проросійським кандидатом, проте зазначила, що не впевнена щодо такої ж ситуації у країнах ЄС.

Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що ЄС ніколи не зіштовхувався з ворогом настільки потужним, мотивованим і здатним, як РФ: «Проте деякі члени ЄС все ще сумніваються, чи слід розглядати Росію як ворога, тоді як Росія ухвалила це рішення давно. Інакше кажучи, Москва веде неоголошену війну в демократичній Європі, руйнуючи її силу, знижуючи єдність, здійснюючи прямі та непрямі напади».

Віце-прем`єр-міністр окреслила основні небезпечні тенденції сучасності: речі, які раніше були самоочевидними, втрачають цінність і навіть вироджуються. «Демократія потрапляє в руки популістів. Свобода преси – до рук маніпуляторів. Це час історичного виклику та політичного адреналіну. Це час боротьби, де важливий кожен голос, кожна ідея та кожний крок», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

На її думку, Захід у відносинах з Росією рухається в колі «війна-засудження-санкції-перезавантаження-війна». «Поки Європа рухається в цьому порочному колі – час працює проти неї», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

За словами Віце-прем`єр-міністра, основний метод ведення гібридної війни РФ базується на принципах: «Навіщо фізично когось підкорювати, якщо ти можеш просто потрапити в його голову? Навіщо доводити правду, якщо правди не існує?» Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що ера соціальних медіа відкрила прямий доступ до колективної свідомості цілих націй. Ніхто не був таким швидким та ефективним у використанні цього доступу, як Росія. «У Facebook і Twitter вона почувається, як риба у воді. Рейтинги, підписки, лайки і перегляди маніпулюються. Подумайте, що це означає для глобального політичного дискурсу! Факти втрачають привабливість. Істину замінюють пост-правдою. Слова втрачають сенс. Це глобальна загроза. Загроза, на яку потрібно виробити спільну, ефективну та дієву відповідь», – заявила Віце-прем`єр-міністр.

Вона підкреслила, що Україна, як і Велика Британія, розуміє, що Євросоюзу дедалі складніше зберігати європейську єдність щодо протидії Росії. Вона наголосила, що високо цінує британську допомогу Україні та вітає стійку позицію щодо агресивних дій Росії.

«Ми вдячні за допомогу Великій Британії у зміцненні державної стійкості та державного управління, трансформації системи національної оборони, навчанні військових та державних службовців, зміцненні здатності протистояти інформаційним та кібератакам. Україна та Велика Британія несуть спільну відповідальність за те, щоб російська агресія не залишилася без відповіді. Кремль не повинен лишитися безкарним», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також закликала Велику Британію спільно працювати над виробленням міжнародних процедур та правил для запобігання та протидії новим загрозам, а також посилити дієвість міжнародних організацій, таких як ООН, Рада Європи, ОБСЄ для протидії підривній діяльності з боку Росії.

Окрім цього, Віце-прем`єр-міністр наголосила на тому, що Україна вбачає в НАТО організацію, що вже довела свою ефективність у цій боротьбі, а тому необхідно надалі посилювати спроможності Альянсу, а Україні – нарощувати свою ефективну взаємодію з ним.

 

Відсьогодні поліція використовуватиме на дорогах прилади вимірювання швидкості

Поліцейські застосовуватимуть спеціальні пристрої «TruCam» в місцях концентрації ДТП, на аварійно-небезпечних ділянках доріг міжнародного та національного значення. Насамперед, така фіксація порушень швидкісного режиму є превентивним заходом. Про це сьогодні, 8 жовтня, повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Олексій Білошицький.

За його словами, прилад дозволяє  фіксувати швидкість на досить великій дистанції – 1200 м.

«Ми запускаємо фіксацію порушення швидкісного режиму не для того, щоб притягувати водіїв до відповідальності, а саме з метою превенції. Наше завдання – спонукати водіїв знизити швидкість у тих місцях, де є підвищений рівень дорожньо-транспортних пригод, особливо – ДТП з потерпілими і загиблими», – повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції.

Він розповів, що пристрій використовуватиметься виключно за наявності попереджувального знаку про те, що ведеться фото- та відеофіксація правопорушень. Водночас використання приладу буде здійснюватися  поряд зі службовим транспортним засобом, який буде стояти з увімкненими проблисковими маячками синього кольору. Інформація про такі місця вже оприлюднена та буде постійно оновлюватися.

Олексій Білошицький також наголосив, що характеристики приладу не передбачають втручання людини в роботу пристрою на місці фіксації порушення.

«Прилад містить у собі спеціальну систему шифрування даних. Тобто неможливим є втручання в ті дані, які створені за допомогою даного приладу. Інспектор не має доступу і не може видалити будь-які моменти самостійно. Також прилад містить так званий лічильник правопорушень, які були зафіксовані за допомогою даного приладу», – розповів Олексій Білошицький.

Він також додав, що контроль за відповідністю кількості зафіксованих правопорушень та притягнених до відповідальності буде здійснюватися у відділах моніторингу в кожному управлінні патрульної поліції.

Водночас Олексій Білошицький зазначив, що відсьогодні і до наступного понеділка включно така фіксація фактів перевищення швидкості здійснюватиметься у пілотному режимі.

Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції розповів, що використання цих приладів є першим кроком у подальшому розвитку системи фото- та відеофіксації правопорушень.

«Наступними кроками стануть запуск приладів, які будуть розміщені стаціонарно в службових автомобілях, та запровадження системи автоматичної фіксації», – повідомив Олексій Білошицький.

Нагадаємо, у ході наради під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана заступник Голови Національної поліції Олександр Фацевич повідомив, що із загальної кількості причин дорожньо-транспортних пригод з постраждалими 35 відсотків становить перевищення безпечної швидкості руху.

 

В Одеській області виділено 12,5 млн грн на ліки для онкохворих

В Одеській області виділено 12,5 мільйона гривень на закупівлю медикаментів для лікування онкологічних захворювань. Першочергово їх потребують понад 450 пацієнтів. Відповідне розпорядження підписав голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов. Медичні препарати будуть закуплені для проведення хіміотерапії, гормонотерапії, таргетної терапії та терапії супроводу пацієнтам Одеського обласного онкологічного диспансеру.

«За рахунок цих коштів понад 450 пацієнтів будуть забезпечені життєво необхідними препаратами. Це ті ліки, закупівлю яких передбачає наша обласна програма «Доступна медицина 2018-2020». Також ми продовжуємо роботу з МОЗ для участі в інших програмах лікування онкозахворювань», – підкреслила заступниця директора департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації Оксана Рокунець-Сорочан.

Наразі вже проведено міжнародні торги та підписано договори з постачальниками медикаментів для лікування онкологічних захворювань.

Нагадаємо, підвищення якості медичних послуг — пріоритет реалізації Стратегічного плану дій голови Одеської ОДА Максима Степанова «Розумний регіон». Відтак у регіоні наразі вже повністю ліквідовано чергу на гемодіаліз. Усі 364 пацієнти з хронічною нирковою недостатністю, які потребують замісної ниркової терапії, отримають її своєчасно. Також в області планується відкриття відділення дитячої нефрології та госпітальної нефрології з реанімацією.

 

Як трансформується система охорони здоров’я у Черкаській області

В рамках робочої поїздки в.о. Міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун провела робочі наради з управлінськими командами Черкаської ОДА і міської адміністрації, відвідала найуспішніший центр первинної медико-санітарної допомоги в області – Другий Черкаський міський ЦПМСД.

«Кампанія з вибору власного лікаря рухається на повну. Пацієнти та лікарі задоволені першими результатами змін. Абсолютно робоча атмосфера, і ми намагались мінімально відволікати медиків від їхньої роботи. У цілому по області рівномірні темпи підписання декларацій і хороші результати по підписанню договорів закладами з Нацслужбою здоров’я», – заначила доктор Уляна Супрун.

Робочі наради з управлінськими командами ОДА і міської адміністрації показали, що місцева влада підтримує трансформацію системи охорони здоров’я і розуміє нові засадничі принципи та правила роботи.

В.о. Міністра охорони здоров’я повідомила про найближчі плани команди МОЗ України та отримала багато корисного зворотного зв’язку щодо роботи урядової програми «Доступні ліки», забезпечення громадян інсуліном та гемодіалізом. Ці пропозиції Міністерство опрацює найближчим часом.

Під час наради за участю керівництва Черкаської ОДА вдалося скласти конкретний план з розв’язання проблеми, яка склалася з СМЧ 14 у м. Сміла. Наступний крок – реалізація цього плану.

«Головне враження – ми наближаємось до точки неповернення у перетворенні української системи охорони здоров’я. Дискусії про доцільність формату трансформації вже у минулому (окрім захисників «совєцької» системи і її корупційних схем, які завжди будуть кричати про зраду заради збереження статус-кво) і сьогодні люди по всій країні все більше питають про наступні кроки, дають поради і діляться своїми історіями успіху. Це цінно. І це дуже надихає», – пісдумувала доктор Уляна Супрун.

 

Україна та Молдова планують продовжити конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2019 рік

Створення спільних комісій для роботи над шкільними підручниками для національних меншин в Україні та Молдові, продовження конкурсу спільних науково-дослідних проектів на 2019 рік, обмін вчителями та досвідом проведення реформ. Про це говорили на двосторонній зустрічі Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та Міністр просвіти, культури та досліджень Молдови Моніка Бабук на STS Forum в м. Кіото, Японія.

«Я б хотіла поінформувати вас, що наша спільна комісія, яка займається питанням шкіл молдовської національної меншини в Україні та української меншини в Молдові, дуже успішно та продуктивно працює. Нещодавно ваш заступник  Павло Хобзей був у Молдові, з ним ми говорили про якість підручників для шкіл меншин та підвищення кваліфікації вчителів цих шкіл в Україні та Молдові», — розповіла Монік Бабук.

Вона також зауважила, що для належної підготовки шкіл національних меншин для збільшення частки вивчення української мови не вистачає часу, тому важливо, щоб відбулося продовження перехідного періоду для трансформації таких шкіл до 2020 року.

«Уряд України вже подав цей закон до Парламенту. Це для нас потрібно, адже перелік робіт, які потрібно зробити, є дуже широким. Підготовка підручників, вчителів, бази – усе це не менш як 5 років. Але як ви розумієте, прийняття безпосередньо залежить від Парламенту. Я також хотіла б подякувати за вашу відкритість до спільного створення підручників — так ми зможемо залучити кращих спеціалістів і з українського, і з молдовського боку»,- зазначила Лілія Гриневич.

Міністр освіти і науки України додала, що наразі уся система підготовки, закупівлі та друку підручників в Україні потребує кардинальної трансформації, адже ні якість книг, ні терміни, у які вони виробляються, є неприйнятними.

«У нас також є така проблема і ми теж думаємо, як змінити теперішній механізм виробництва підручників. Думаю, що нам варто обмінятися досвідом,  можливо, ми зможемо допомогти одне одному, розповівши про гірші та кращі практики», — відповіла Монік Бабук.

Лілія Гриневич також порушила питання продовження конкурсу спільних науково-дослідних проектів.

«Співпраця між нашими країнами вже дала можливість реалізувати 50 українсько-молдовських науково-дослідних проектів, до яких було залучено наукові установи та вищі навчальні заклади обох країн. На 2017-2018 роки у нас є список визначених тематик для конкурсу, однак, для його продовження нам вже зараз потрібно подумати про визначення нових тематик на 2019 рік»,- повідомила Лілія Гриневич.

Міністр просвіти, культури та досліджень Молдови підтвердила, що продовження цього конкурсу важливе для обох країн.

Монік Бабук також поділилася досвідом проведення реформ у Молдові. Вона зазначила, що вони працюють над трансформацією Національної академії наук, яка з часом має перейти на конкурсне фінансування, а окрім цього, пишуть і нові стандарти для школи.

«Проблеми, які є в наших країнах, дуже подібні. Хоч і навряд усі рішення будуть однаково хорошими для кожної з них, але переконана, що в нас буде чому повчитись одне в одного»,- підсумувала Лілія Гриневич.

У відповідь Монік Бабук запросила Міністра освіти і науки України відвідати Молдову до кінці 2018 року.

Нагадуємо, що Україна працює над новою візією науково-дослідницьких пріоритетів (R&D Priority), які б сприяли досягненню цілей сталого розвитку до 2030 року.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України