Зміни в освіті дають можливість кожній дитині розкрити свій потенціал, – Володимир Гройсман на зустрічі з юними винахідниками

 

Запроваджені Урядом України зміни в системі освіти, передусім нові стандарти навчання, направлені на одну ключову мету – дати кожній дитині можливість розкрити свій потенціал у час нових знань, нових компетенцій і технологій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із школярами-винахідниками, які займаються робототехнікою. Зустріч відбулася в технопарку UnitCITY, куди завітали розробники людиноподібного робота Софія – першого в світі робота, який спроектований з можливістю адаптації до поведінки людей.

Глава Уряду поспілкувався зі школярами і з розробниками Софії, зазначивши, що будь-які технології створюють все ж таки люди. І завдання держави – дати можливість отримати потрібну освіту і втілити в життя найсміливіші технологічні ідеї, які ще 15-20 років тому «були лише в кіно».

«Настає час нових технологій, нових знань, нових компетенцій, – сказав Володимир Гройсман. – І наше завдання – зробити так, аби в новій українській школі кожна дитина могла розкрити свій потенціал. Діти в школу мають йти не як на випробування, а з задоволенням і заохоченням».

Глава Уряду наголосив, що вже зараз більшість світових технологічних новинок мають українську складову. І цей інтелектуальний капітал потрібно направляти на створення кінцевого продукту в Україні.

«В усіх провідних розробках світу є частина українського інтелекту. І зараз час, аби і в Україні створювався продукт. Це важливо. Ми маємо чудових дітей, які мають широкий горизонт мислення. Це дає нам перспективу. І освіта тут має надважливе фундаментальне значення, – сказав Володимир Гройсман. – Я вражений тим, що побачив у дитячих винаходах. Дитячі розробки ще раз підтвердили, наскільки талановита українська молодь. І головне – зберегти середовище, де діти можуть розвиватися і створювати продукти, які змінять наше життя».

 

В’ячеслав Кириленко провів нараду щодо вдосконалення механізму обмеження доступу книжок антиукраїнського змісту

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко провів нараду щодо питань вдосконалення механізму обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. В обговоренні взяли участь представники українських видавництв, Держкомтелерадіо, Державної регуляторної служби, Мін’юсту, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Нацполіції, СБУ, Держприкордонслужби, ДФС, Секретаріату Кабінету Міністрів  України.

Учасники наради висловили свої пропозиції стосовно  поліпшення механізму перевірки друкованої іноземної продукції з держави-агресора, обговорили ефективні шляхи підвищення ефективності взаємодії між Держкомтелерадіо та правоохоронними органами щодо виявлення та вилучення літератури антиукраїнського змісту.

За підсумками наради прийнято протокольне рішення з урахуванням пропозицій учасників – будуть внесені зімни до нормативно-правових актів, що регулюють доступ на український ринок друкованої продукції з країни-агресора.

 Нагадаємо, 1 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», в рамках виконання цього Закону прийнято дві постанови Кабінету Міністрів України.

 

У Гомелі відбудеться Перший Форум регіонів України та Білорусі, – Геннадій Зубко

25-26 жовтня у Гомелі відбудеться Перший Форум регіонів України та Білорусі на найвищому рівні. Для України він має дуже важливе значення. Про це під час проведення 26-го засідання Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва у Гомелі заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Вкрай важливий напрям – розвиток та посилення міжрегіонального та транскордонного співробітництва. У цьому контексті маємо великі надії на Перший Форум регіонів України та Білорусі, ініційований Президентами України та Білорусі минулого року. Ми розраховуємо, що цей Форум забезпечить широку презентацію експортних можливостей регіонів України і розвитку коопераційних зв’язків на міжрегіональному рівні. В його рамках мають бути підписані двосторонні угоди щодо співпраці як на рівні міст, так і на рівні областей», – зазначив Геннадій Зубко.

Комісія прийняла рішення про створення Робочої групи з міжрегіонального та транскордонного співробітництва.

Крім того, Геннадій Зубко зазначив, що ключовими питаннями до обговорення під час засідання Комісії є перспективи торговельно-економічного співробітництва та збільшення товарообігу між Україною та Білоруссю.

«Нас цікавить співпраця у галузях виробничої кооперації, енергетики, транспорту, сільськогосподарського машинобудування, будівництва», – зазначив Геннадій Зубко.

Нагадаємо, українська делегація на чолі з Геннадієм Зубком перебуває з офіційним візитом у Республіці Білорусь. У Гомелі Геннадій Зубко проводить 26-те засідання Міжурядової українсько-білоруської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

 

В Україні вже розпочато будівництво 38 нових сільських амбулаторій, – Геннадій Зубко

Зараз важливим є показати стандарти якісної медицини у сільській місцевості. Ми говоримо про будівництво 512 нових амбулаторій. В розрізі регіонів їх кількість різна. Найбільше у Хмельницькій – 27, Львівській – 47, у деяких областях по 25-30 проектів. Про це в ефірі «5 каналу» заявив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Мінрегіон вже запровадив щотижневий моніторинг стану реалізації проектів будівництва амбулаторій. Вже розпочато будівництво 38 об’єктів. Найбільш активно проекти реалізовуються у Дніпропетровській, Харківській, Волинській і Кіровоградській областях. Нам важливо продемонструвати, що всі регіони перебувають у рівних умовах і щодо фінансування, і щодо одночасного запуску проектів. Але хтось розпочав активно рухатися – знаходити земельні ділянки, укладати угоди з проектантами та виконавцями робіт, а хтось досі не може визначитися з землею під ФАП чи амбулаторію», – зазначив Геннадій Зубко.

Урядовець наголосив, що серед технічних вимог, розроблених Мінрегіоном, не вказується тип конструкцій і будматеріалів, з яких слід будувати нову амбулаторію. Це визначає місцева влада. «Технічні умови в першу чергу окреслюють, яким має бути приміщення, інженерні системи, обладнання. Для нас головне, щоб це вкладалося у кошторисну вартість – приблизно 25 тис. грн за квадратний метр. Це не просто голі стіни, це збудована одноповерхова будівля з автономним опаленням, водопостачанням, сучасним медичним обладнанням, меблями, благоустроєм і кондиціонуванням», – розповів Геннадій Зубко.

Нагадаємо, наказом Мінрегіону затверджено фінансування 512 проектів будівництва амбулаторій на загальну суму 2,7 млрд гривень по всіх областях України. Зокрема, АМ (1-2 лікаря) без житла – 155 об’єктів на загальну суму 649,9 млн грн; АМ (1-2 лікаря) з житлом – 152 об’єкти на загальну суму 873,0 млн грн; АГ (3-4 лікаря) – 188 об’єктів на загальну суму 1 033,4 млн грн; ЦПМД (5-7 лікарів) – 17 об’єктів на загальну суму 124,8 млн грн.

 

Геннадій Зубко у Гомелі проводить Міжурядову українсько-білоруську комісію

11 жовтня у Гомелі Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко проводить 26-ту Міжурядову українсько-білоруську комісію з питань торговельно-економічного співробітництва. Співголовою білоруської частини комісії є заступник Прем’єр-міністра Республіки Білорусь Ігор Ляшенко.

«На порядку денному – підготовка Першого Форуму регіонів України та Білорусі та зустрічі найвищого рівня 25-26 жовтня у Гомелі, питання торговельно-економічної співпраці, співробітництво у промисловості, будівництві, енергетиці, АПК, транспорті, екології», – зазначив Геннадій Зубко.

За результатами засідання Міжурядової комісії відбудеться підхід до преси.

 

Українські виборці прагнуть бачити більше жінок на виборних посадах, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе провела зустріч з жінками-головами об’єднаних територіальних громад (ОТГ) з різних регіонів.

Вона розповіла про стан реалізації державної політики в сфері гендерної рівності різними міністерствами та відомствами, зазначивши, що до цієї роботи підключається дедалі більше владних інституцій. Зокрема, Мінфін і Мінекономрозвитку у 2017 році вперше інтегрували гендерне бюджетування в Стратегію управління державними фінансами на 2017-2021 роки. Уряд ухвалив розроблену Мінсоцполітики Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2020 року. МОН системно підійшло до питання гендерної освіти у Стратегії впровадження гендерної рівності та недискримінації «Освіта: гендерний вимір-2020». МВС та Нацполіція активізували роботу з протидії та попередження домашнього насильства, а Мінсоцполітики завершує розробку підзаконних актів для повної імплементації законодавства щодо протидії домашньому насильству, зокрема, створення притулків для жінок, які опинилися в кризовому становищі.

«З часом міністерства все більше розуміють важливість реалізації засад політики рівності чоловіків та жінок і навіть починають змагатися між собою в їх впровадженні. Це дуже гарна тенденція», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона навела приклад активної залученості до цього напряму Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка, зазначивши, що Міністерство вже має свій Кодекс рівних можливостей та працює над Гендерною стратегією в умовах децентралізації, та Міністра зовнішніх справ Павла Клімкіна, наголосивши, що  МЗС стало першим Міністерством, яке долучилося до ініціативи He for She і наступного року проведе гендерний аудит.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що системну роботу Уряду з гендерної проблематики активно підтримують іноземні донори, які готові допомагати у реалізації проектів та фінансуванні реформ, особливо у регіонах. Вона подякувала за значну допомогу структурі «ООН Жінки», Національному демократичному інституту (НДІ) та Посольствам Канади та Швеції в Україні. «Наші партнери дають доступ до найкращих міжнародних практик реалізації гендерної політики. Вони готові ділитися своїм досвідом. Іноді не потрібно шукати нові шляхи, якщо є готові рішення, – лише беріть та впроваджуйте їх», – звернулася вона до голів ОТГ.

Учасниці зустрічі обговорили проблеми, з якими вони стикаються в своїй роботі. Найбільше бракує інституційних процедур для забезпечення гендерної пріоритезації в місцевих політиках, системи координування та моніторингу заходів на місцевому рівні, фахівців з гендерної проблематики.  Також через  нерівномірний перерозподіл ресурсів відчувається нестача коштів на соціальні та медичні послуги, зокрема на належне утримання дитячих садків, амбулаторій, притулків для жінок, постраждалих від гендерно зумовленого насильства тощо. Окремо більшість учасниць наголосила на необхідності освітньої та виховної роботи, зокрема серед дітей та молоді, щодо культивування цінностей поваги та рівності.

Окремою проблемою лишається недостатнє представництво жінок на керівних посадах. За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, спостерігається тривожна тенденція до зниження кількості жінок-голів ОТГ (наразі, за даними Мінрегіону, їх лише 15,4%). До того ж чим більш економічно спроможна ОТГ, тим запекліша передвиборча боротьба та тим менший відсоток жінок-кандидаток у ради та на голови у цих ОТГ.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що проблеми рівності стосуються не лише жінок, а й різноманітних вразливих груп, осіб з особливими потребами, а також чоловіків: тривалість життя чоловіків у порівнянні з жінками нижча на 10 років, більше того,  рівень самогубств серед чоловіків в Україні вищий, ніж серед жінок. «Головний і найцінніший ресурс наших громад – це люди:  конкретні жінки та чоловіки певного віку, соціального стану, зі своїм досвідом та потребами. Саме на захист їхніх прав, на підвищення їхнього добробуту спрямована державна політика гендерної рівності», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.

Вона підкреслила, що реформа децентралізації, яка триває в Україні, спрямована на створення ефективної системи місцевого врядування і надає можливості оперативно реагувати на потреби місцевих жителів. «Суть та ідея гендерного підходу – поставити людину в центр процесу формування політики. Такий підхід дозволяє максимально ефективно використовувати ресурси», – наголосила  Віце-прем’єр-міністр.

Вона зазначила, що українське суспільство хоче змін у цій сфері. Як свідчать результати національного опитування, проведеного НДІ у 2018 році, 60% українців прагнуть більш збалансованого залучення чоловіків та жінок до політичного життя і водночас лише 27% вважають нинішнє представництво жінок у ВРУ достатнім.

Іванна Климпуш-Цинцадзе виділила сильну вертикальну гендерну дизагрегацію, коли переважно чоловіки займають керівні посади, які відповідно є більш високооплачуваними. Прикладом цього є співвідношення жінок та чоловіків у владі: частка жінок-депутаток обласних рад складає 12%, районних – 23%, міських – 28%, сільських – 51%. У Верховній Раді 12% жінок представляють 55% жінок-виборців. Тобто чим нижчий рівень влади, тим більші шанси для жінок бути обраними. 68% українців не погоджуються з тим, що з приходом більшої кількості жінок в політику буде менше кваліфікованих керівників. Навпаки, виборці прагнуть бачити більше жінок на виборних посадах, адже вважають їх не менш підготовленими за чоловіків до прийняття важливих політичних рішень.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, є кілька основних складових інтеграції гендерного підходу в громадах. Це, зокрема,  політична воля та особистий приклад посадовців усіх рівнів, розвінчування стереотипів та протидія маніпуляціям, пов’язаним з поняттям гендерної рівності. Це державні пріоритети гендерної рівності: наприклад, на основі Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року деякі громади вже створили та затвердили свої програми. Інші важливі компоненти – наявність гендерної статистики, необхідних людських та фінансових ресурсів, а також впровадження кращих практик, серед яких гендерно-орієнтоване бюджетування (механізм, що дозволяє побачити вплив різних рішень на жінок і чоловіків),  підготовка гендерних портретів та профілів громад.

Учасники зустрічі обговорили позитивні практики застосування гендерного підходу в ОТГ різних куточків України та обмінялися досвідом.  Зокрема, про вже успішно реалізовані проекти розповіли представники Одеської, Вінницької, Харківської, Кіровоградської областей. Іванна Климпуш-Цинцадзе запросила жінок брати участь у регіональних нарадах, поєднаних з навчальними семінарами з питань впровадження політики гендерної рівності, які проводяться в різних регіонах та збирають профільних представників міністерств та ОДА і експертів. Зокрема, така регіональна нарада з залученням фахівців п’яти областей відбулася 18 вересня у Дніпрі, 11 жовтня пройде в Тернополі, а 30 жовтня – в Житомирі. Керівник програми «Жінки-Лідери» Національного демократичного інституту Олена Єна також запропонувала жінкам допомогу інституту в розробці та впровадженні означених практик, зокрема анонсувала онлайн-курс з гендерно-орієнтованого бюджетування.

«Стратегія гендерної рівності – це стратегія, яку свого часу обрали найбільш розвинені натепер країни Європи. Це країни, які займають перші місця у світових рейтингах за рівнем економіки, демократії, ґендерної рівності та щастя. Ми маємо також всі разом запровадити ці практики у всіх сферах життя країни», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України