портал в режимі тестування та наповнення
0-800-507-506, 0954633565
Гаряча лінія
  • A-
    A+
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Співробітництво в сфері науки та охорони довкілля

Взаємодія України з НАТО в сферах науки та охорони довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється з використанням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки».

Україна приєдналася до Програми ПЗМ 8 лютого 1994 року після підписання відповідного рамкового документу.

Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ) (утворена у 2000 р.).

Протягом 1998-2013 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 13 багаторічних проектів загальним обсягом фінансування близько 3,5 млн. євро.

В 2014 р., у зв’язку з реорганізацією Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, на яке були покладені функції з питань реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, Україна припинила свою діяльність в рамках СРГ. Проте вже наступного року роботу було відновлено. У 2015 році відповідальність за взаємодію з НАТО у сфері науки перебрало на себе Міністерство освіти і науки України, Заступник Міністра якого став співголовою зазначеної СРГ.

У вересні 2015 року, під час чергового засідання зазначеної СРГ, сторони обговорили стан реалізації спільних проектів Україна-НАТО в рамках Програми НЗМБ та окреслили перспективні сфери майбутнього взаємовигідного співробітництва з урахуванням триваючої збройної агресії РФ на сході України.

Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.

Перелік актуальних проектів взаємодії Україна – НАТО в рамках Програми Альянсу «Наука заради миру та безпеки»:

  1. Розробка передового генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання – Подовження;
  2. Мікрохвильові нелінійні матеріали, композити та пристрої;
  3. Новітні електрохімічні нано-сенсори для виявлення токсичних іонів;
  4. Новітні макромолекулярні сполуки для швидкого виявлення небезпечних речовин;
  5. Новітні нанокомпозитні матеріали на основі низько розмірних вуглецевих систем для електромагнітного екранування;
  6. Очищення води від важких металів та радіонуклідів, використовуючи керамічні мембрани;
  7. Розробка моделі стосовно прогнозування та попередження можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення в басейні річки Тиса;
  8. Наноструктурні матеріали для каталітичного розкладу хімічних отруйних речовин;
  9. Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки;
  10. Неохолоджені терагерцові структури для візуалізації вибухівок;
  11. Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А-3482, м. Київ;
  12. Новий метод для виявлення швидких нейтронів для здійснення контролю за нелегальним перевезенням ядерних матеріалів;
  13. Наноструктуровані тонкі плівки металевих напівпровідників для ефективного функціонування сонячних батарей;
  14. Розробка оптичних біосенсорів для детекції біотоксинів;
  15. Розробка супер-селективного абсорбенту для захисту від РХБЯ речовин;
  16. Нова дозиметрія для класифікації потерпілих від іонізуючого випромінювання;
  17. Ручний гамма-детектор, дія якого заснована на ксеноновому газі високого тиску;
  18. Дистанційне зондування прибережної зони для покращення національної безпеки;
  19. Створення металевих нанокристалів для надчуттєвого виявлення біохімічних агентів;
  20. Сенсорна мережа для локалізації та ідентифікації джерел радіації;
  21. Розробка новітніх наноструктур для застосування в сфері безпеки;
  22. Компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів;
  23. Боротьба з корозією водних суден та біологічним забрудненням за рахунок використання спеціальних іонічних сполук;ї
  24. Створення ультра швидких адаптивних оптичний елементів;
  25. Моделювання і пом’якшення наслідків соціальних лих, викликаних катастрофами та тероризмом;
  26. Міжнародна експертна підтримка огляду сектору безпеки і оборони України;
  27. Оновлена модель захисного Чорнобильського укриття – допомога Україні в боротьбі з розповсюдженням радіоактивного пилу та захисті робітників;
  28. Наноматеріали для безпеки;
  29. Найкращий досвід та уроки, взяті з управління конфліктами НАТО, ОБСЄ, ЄС та громадянське суспільство;
  30. Дослідження пом’якшення обледенінь і технологій із застосуванням для систем безпеки;
  31. Нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізованої радіації;
  32. Практичний навчальний курс у галузі кіберзахисту для українських системних і мережевих адміністраторів;
  33. Управління безпековими ризиками на українському кордоні, використовуючи найкращий досвід і належне керівництво –джерела і контрзаходи;
  34. Радар далекої дії з можливістю нейтралізації мікрохвиль для захисту персоналу;
  35. Голографічний імпульсивний поверхневий радар для виявлення мін та вибухових пристроїв;
  36. Прикордонні безпекові проблеми у Східній Європі: уроки для союзників і партнерів;
  37. Підтримка гуманітарного розмінування в Україні;
  38. Розробка новітніх методів для недопущення виходу з ладу трубопроводів через порушення безпеки;
  39. Військовий конфлікт в Україні та Резолюція Ради Безпеки ООН 1325.

*Згідно сайту mfa.gov.ua