портал в режимі тестування та наповнення
0-800-507-506
Гаряча лінія
  • A-
    A+
  • Стара версія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

30-та річниця створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині - Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка)

Опубліковано 11 лютого 2019 року, 08:00 , Департамент інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації

Товариство «Просвіта» виникло в 1868 році у Львові з метою культурного розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. За час існування 1868-1939 рр. «Просвіта» поширила діяльність на всі українські землі.  За ці роки було відкрито бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї, створювалися вистави на українську тематику, відзначення ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення, організацію публічних читань, упорядкування українських шкіл.

У 1989 році з занепадом радянського режиму «Просвіта» поновила свою діяльність. 11-12 лютого 1989 року на Установчій конференції в місті Києві була створена суспільно – політична організація «Товариство української мови імені Тараса Шевченка» (нині - Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка), створена як всеукраїнська громадська спілка, що об'єднала численні організації та гуртки з метою відродження й утвердження української мови в Україні й серед українців зарубіжжя. Того ж дня було прийнято статут  і обрано керівні органи Товариства української мови. Головою став Дмитро Павличко.

Товариство брало найактивнішу участь у всіх загальнополітичних заходах, не випускало з поля зору проблему зміцнення позицій української мови як державної, приймало активну участь у підготовці Верховною Радою Закону про мови в Україні. Розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету «Слово». Організація об’єднала у своїх лавах понад півмільйона чоловік.

У цей час розпочалося створення Донецького обласного Товариства української мови — першої масової громадської організації в Донецькому краї.

Перше публічне представлення Донецького обласного Товариства української мови як громадської організації відбулося 5 березня 1989 р. у палаці «Юність» м. Донецька на творчому вечорі поета Бориса Олійника.

Серед української інтелігенції Донеччини панувала ідея розвитку української мови та культури, як загального процесу українського відродження, створення громадсько- політичної організації. Все це відбувалося на тлі жорстокого протистояння комуністичних партійних структур, проросійських поглядів.

Ідеї та завдання Донецького обласного Товариства української мови знайшли своє практичне впровадження та підтримку закладів області: Донецький університет, Донецька обласна філармонія, Донецька організація Спілки письменників України, Донецький інститут післядипломної освіти, науково-дослідницьких інститутів, школи, вугільні підприємства Донеччини. Прихильники Товариства були практично скрізь — у пресі, на радіо і телебаченні, на підприємствах Донеччини, серед освітян, науковців, творчої інтелігенції, навіть у владних органах краю.

Серед основних напрямів діяльності Донецького обласного Товариства української мови можна зазначити наступні:

- боротьба за відкриття україномовних шкіл у промислових містах, зокрема, першої української школи в Донецьку — СШ № 65;

- щотижневий (четверговий) «Лекційно - дискусійний клуб» — своєрідний «Донецький Гайд-парк» (з 1989 по 1992 рр.);

- заснування і випуск обласної газети-тижневика «Східний часопис» (1992—1997 рр.);

- заснування «Українського культурного центру», який видавав фаховий журнал «Схід».

29—30 вересня 1990 року відбулася II конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка в місті Києві. Змінено статут. На альтернативній основі головою Товариства було обрано народного депутата України Павла Мовчана, він очолює товариство й донині.

12 жовтня 1991 року була скликана III позачергова конференція Товариства української мови, на якій Товариство було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

У подальші роки в ряді регіонів, зокрема на Сході і Півдні України, де ситуація з українською мовою і культурою до сьогодні залишається складною, відбувався болючий процес дезінтеграції Товариств української мови і створення товариств «Просвіта». Частина Товариств української мови, які не увійшли до «Просвіти» утворили Асоціацію товариств української мови. Разом з тим, загальна чисельність організації суттєво зменшилася.

Активну участь представники просвіти взяли і в конституційному процесі, який завершився ухваленням 28 червня 1996 року Конституції — Основного Закону України та проголошенням статтею 10 державності української мови. Великий резонанс в українському суспільстві викликала зорганізована Товариством серія «круглих столів» за участю урядових структур щодо активного впровадження статті 10 Конституції України в усі ділянки суспільного життя.

З лона Товариства української мови та «Просвіти» видокремились більшість новітніх організацій і партій.