13 березня 2014 року у Донецьку відбулась третя масштабна акція «За єдину Україну», учасники якої виступили за збереження цілісності держави. В той вечір на центральну площу міста вийшли тисячі людей. Чи міг хтось із них подумати, що мирний протест завершиться страшною трагедією...
Як і попередні акції, мітинг 13 березня 2014 року був абсолютно мирним. Учасники прийшли в центр міста без зброї. Більше того, вони закликали іншу сторону до діалогу. Але у відповідь полетіли спочатку яйця та яблука. Потім – каміння, пляшки, світлошумові гранати.
Учасників акції оточили агресивні люди – велика частина з них, за численними свідченнями донеччан, була завезена з росії.
Агресивно налаштовані мітингувальники кидалися на українців, які стояли з патріотичними плакатами. Після завершення акції активісти самооборони донецького Майдану, серед яких був і Дмитро Чернявський, мали забезпечити прикриття для відходу мирних активістів. Однак у цей час натовп проросійських бойовиків оточив їх. Мітинг перетворився на криваве побоїще мирних демонстрантів. Співробітники органів правопорядку й самооборона донецького Майдану намагалися захистити відхід учасників акції, більшість людей все ж встигла безпечно покинути площу леніна.
Поліція сховала членів самооборони у свій автобус, але його швидко оточили проросійські мітингувальники, вони розбили вікна та закидали машини петардами, а далі пустили сльозогінний газ.
Під час цієї сутички Дмитро Чернявський отримав ножове поранення у живіт. Закривавлений Дмитро помер в кареті «швидкої» допомоги, ще 10 людей госпіталізували.
Донеччина пам’ятає Героя, який віддав життя за честь, гідність та свободу свого народу.