Навесні 2014 року Донеччина опинилася в епіцентрі буремних подій: росія вперше, зірвавши маску дружньої країни-сусіда, силами проросійських найманців, а згодом і регулярної армії, розпочала захоплення територій України. Безліч населених пунктів опинилися в окупації. Вже у травні Збройні Сили України разом із добровольчими батальйонами почали звільняти населені пункти області. Сьогодні важливо зберігати пам’ять про Героїв, що відважно стали на захист України з перших днів війни та сплатили і продовжують сплачувати надвисоку ціну за нашу свободу.
23 травня 2014 року диверсійна група російських військ здійснила напад на блокпост Збройних сил України на в’їзді в село Золотий Колодязь на трасі Добропілля - Краматорськ.
Сценарій нападу був ідентичним тому, що стався напередодні під Волновахою. До блокпосту під’їхали автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. Під час зупинки машин для перевірки документів з них викинули шумові гранати та відкрили вогонь.
Водночас ворог відкрив щільний вогонь із лісопосадки поблизу блокпосту, намагаючись змусити бійців 93-ї бригади притиснутися до землі та завадити їм дати відсіч. Попри це, бійці-добровольці - танкіст Юрій Сітяєв та механік-водій БМП Андрій Абросімов - першими вступили в бій та прийняли удар на себе, вигравши час на відбиття атаки для побратимів.
Вогнем у відповідь українські військові завдали втрат диверсантам. На жаль, Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов отримали поранення, несумісні з життям; від отриманих під час бою поранень уже у шпиталі помер Андрій Дерило.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу загиблих було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).