27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Зазначена дата закріплена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року № 60/7 «Пам’ять про Голокост». З 2012 року Україна, разом із усім світом, вшановує жертв Голокосту на державному рівні.
У цей надзвичайно важливий день ми згадуємо та вшановуємо мільйони жертв влаштованого нацистами Голокосту – дітей, жінок та чоловіків, яких ганебний механізм масового вбивства прирік на жахливі страждання та несправедливість.
Під час Голокосту було вбито близько шести мільйонів євреїв, серед яких було 1,5 мільйона дітей. Вбитими були також мільйони осіб з переслідуваних груп: представники різних культур, релігій і соціальних верств.
Шість таборів смерті в Аушвіц-Біркенау, Белжеці, Хелмно, Майданеку, Собіборі і Треблінці були спеціально обладнані для масових вбивств. Лише в одному Аушвіці, який став для всього світу символом Голокосту, геноциду і терору, було вбито близько мільйона євреїв. Мільйони інших були ув’язнені, піддані знущанням і замордовані у масштабній мережі інших концентраційних таборів, де їх примушували до рабської праці, зокрема сексуального рабства, та медичних експериментів.
У Голокості Україна втратила 1,5 мільйона євреїв, які були знищені прямо на її території, в ямах та ярах на околицях міст і сіл. Одним з найвідоміших символів Голокосту у Східній Європі є Бабин Яр. Упродовж 1941-1943 років нацисти розстріляли там понад 100 тисяч людей, переважно євреїв, а також ромів, радянських військовополонених та українських націоналістів. Втім, за підрахунками дослідників, в Україні до 2000 «менших бабиних ярів» — місць, де нацисти убивали євреїв.
На території Донеччини впродовж 1941-1942 років було вбито близько 30 тисяч євреїв. Так, 20-21 жовтня 1941 року в Маріуполі зафіксовано перший на території області розстріл євреїв: було страчено 8 тисяч людей. Упродовж листопада-грудня відбулися розстріли у с. Затишне Волноваського району, містах Слов’янську, Костянтинівці; перші страти євреїв у Донецьку, Краматорську та Макіївці. У січні-лютому 1942 року нацисти знищили євреїв в Авдіївці, Горлівці, Гришиному, Краматорську, Макіївці, Мар’їнці, Покровську та інших населених пунктах.
На території міста Донецьк у 1942 році існувало єврейське гетто, через яке пройшли тисячі євреїв, проте точне їх число залишається й досі невідомим. У шурф шахти № 4/4-біс було скинуто тіла тисяч людей. Крім євреїв в шахті покояться радянські військовополонені та цивільні мешканці інших національностей.
Станом на середину 1942 року нацисти винищили практично все єврейське населення регіону. Наймасовішими місцями знищення євреїв на території регіону є:
- Маріуполь – знищено близько 16000 осіб. Наймасовіші розстріли відбувалися поблизу сел. Агробаза.
- Краматорськ – знищено близько 7000 мешканців міста. Їх розстрілювали у кам’яному кар’єрі (сел. Іванівка), глиняному кар’єрі, біля Червоної Скелі та в сел. Ясногірка.
- Костянтинівка – знищено близько 5000 осіб. Найчастіше місцем розстрілів була Сергіївська балка.
- Бахмут – в алебастровому забої Артемівського заводу шампанських вин більше 3000 жителів міста, більшість з яких були представниками єврейської спільноти, були заживо замуровані в камері № 46.
Частина єврейського населення Донеччини вижила завдяки своїм землякам – Праведникам народів світу.
Голокост – це трагедія, яка не має забуття. Вона зобов’язує нас пам’ятати уроки історії, щоб подібні злочини ніколи більше не повторилися.