Щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції.
Конституція України була прийнята Верховною Радою о 9:20 28 червня 1996 року. Депутати весь день і всю ніч працювали над проєктом, залишаючись у сесійній залі без перерв. «За» ухвалення Основного закону проголосували 315 народних депутатів. Конституція України 1996 року стала першою загальновизнаною у всьому світі Конституцією незалежної Української держави. Вона визначає основи суспільного та державного ладу, прав і свобод людини та громадянина, порядок організації та функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Конституція – це ядро правової системи, на якому ґрунтується сьогодення і відбувається майбутнє Української держави та її народу. Цей документ є основою для розвитку та зміцнення демократичних, соціальних та правових принципів розбудови нашого суспільства, де людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.
Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону. Вона забороняє дискримінацію. У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу.
Сьогодні громадяни України, які чинять спротив російському вторгненню, захищають державу від окупанта, чим виконують конституційний обов’язок. Адже наш Основний Закон – це не лише про права, але і про обов’язки громадян. Тож, усі разом ми продовжуємо протистояти агресору, котрий зневажає юридичні норми, міжнародне право.
Попередники сучасної Конституції:
Конституція Пилипа Орлика – 1710 року;
Конституція УНР – 29 квітня 1918 року;
Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року;
Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року.
Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення і численних злочинів окупантів, усі ми по-новому оцінюємо значення цінностей, закладених у Конституції України. Основний Закон є ядром консолідації Українського народу.
Незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу ми вкотре відстоюємо у збройній боротьбі проти московської агресії. Московська влада робила і робить спроби присвоїти українську історію, поцупити наші надбання, наших людей, дітей, майбутнє.
Українська Конституція – реальна, а не декларативна. Натомість для рашистського режиму, як і його попередника комуністичного тоталітаризму, написане у їхній конституції залишається декларацією. Це жодним чином не захищає ні власних громадян від обмеження їхніх прав, ні інші народи від злочинів агресії.
Конституція України – не лише ядро нашої національної правової системи України, а й наш моральний орієнтир. Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, про гідність і цінності, стійкість та нескореність.
Історично конституційний процес свідчить про наміри юридичного закріплення на найвищому рівні таких цінностей Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, незалежність і територіальна цілісність своєї держави та європейський цивілізаційний вибір.
Нам це вдалося, і нині Україна – незалежна сучасна європейська держава. Положення щодо стратегічного курсу нашої країни на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі й Організації Північноатлантичного договору нині закріплено в Основному Законі.