Щороку 3 грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Цю дату встановлено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/47/3 від 14 жовтня 1992 року. Україна була однією з перших держав, які відгукнулись на заклик ООН щодо щорічного проведення цієї дати та закріпили його на законодавчому рівні.
Міжнародний день людей з інвалідністю покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і добробуту, акцентувати увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю в політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Це нагадування людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до однієї з найбільш незахищених верств населення – людей з інвалідністю.
У зв’язку зі збройною агресією російської федерації в Україні постійно зростає кількість людей з інвалідністю, насамперед осіб зі складними порушеннями функціонування (множинними ампутаціями кінцівок, спинальними травмами, черепно-мозковими травмами). Для відновлення функціонування та ефективної реабілітації такі особи потребують допоміжних засобів реабілітації.
Сьогодні, в умовах воєнного стану, державна політика спрямована на зміцнення поваги до осіб з інвалідністю та свободу цієї категорії громадян від будь-якого виду дискримінації.
На національному рівні розвиток інклюзивної політики визначається Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору, яка покликана усунути різноманітні барʼєри у різних сферах для представників маломобільних груп населення, серед яких — люди з інвалідністю, особи з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, громадяни старшого віку, люди, які супроводжують дітей, діти, молодь, родини, які піклуються про дітей, в тому числі з інвалідністю, та інші.
Україна також імплементує міжнародні стандарти щодо забезпечення прав і свобод цієї категорії громадян у національне законодавство. Ці зміни насамперед про те, якою державою ми прагнемо бути, — державою без бар’єрів, де кожен має рівні права та можливості.