Одинадцять років тому, 5 липня 2014 року, Збройні Сили України звільнили від російської окупації міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку на Донеччині. Це була перша значна і надзвичайно важлива перемога над російськими терористичними військами у перший рік розпочатої москвою війни. Цей день став знаковим для Донеччини, символом надії у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України.
Захоплені у квітні 2014 року, міста північної Донеччини стали ареною для проведення фейкових референдумів про приєднання до так званої «днр». Та вже у червні–липні 2014 року українське військо, що складалось із регулярної армії та добровольчих загонів, зупинило просування окупації та звільнило від бойовиків частину захоплених територій Донеччини та Луганщини.
Важливою передумовою для звільнення Слов’янська та Краматорської агломерації стало звільнення Лиманщини у червні 2014 року.
3 липня 2014 року сили АТО заблокували місто Миколаївка, а також вийшли до автотраси «Харків— Довжанський». Під час цієї операції загинув один (Володимир Чепелюк) та було поранено 4 українських військових. А 4 липня 2014 року Миколаївку було звільнено.
Продовжуючи визвольну операцію Сили оборони України витісняли проросійських бойовиків зі Слов’янська. В ході бойових дій, 4 липня, українські сили втратили двох військовослужбовців: Дмитра Кеду та Антона Лисечка.
Уночі з 4 на 5 липня відбувся важкий бій на 5-му блокпості, що розташовувався на трасі між Слов’янськом і Краматорськом. Тікаючи з міста Словянськ, російські окупаційні війська пішли на прорив цього блокпосту. Під час бою було знищено 5 одиниць ворожої бронетехніки. Це був результат спроби нічного виходу однієї з колон бойовиків зі Слов’янська. В тому бою Сили оборони втратили трьох воїнів - Романа Менделя, Олександра Серебрякова та Антона Ігнатченка…
Одинадцять років тому в міста північної Донеччини українські воїни повернули державні прапори України. І відтоді вони гордо майорять там, попри постійні ворожі обстріли. І хоч сьогодні російська повномасштабна агресія знищує те, що було відновлено та розвинуто за останні роки, ми не маємо жодних сумнівів у тому, що, завдяки Силам оборони України, народу України та міжнародній спільноті, усі атаки ворога будуть відбиті, а російські загарбники врешті-решт будуть вигнані з нашої землі.
Віримо в ЗСУ! Віримо в перемогу! Слава Україні!