портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
або
Слідкуйте за нами в соц.мережах:

5 серпня - початок Великого терору в Україні

Опубліковано 05 серпня 2025 року, 07:30

Великі червоні цифри «1937» накладені на чорно-білу фотографію радянських чиновників. Текст під фотографією вказує на початок Великого терору в Україні 5 серпня.

5 серпня 1937 року розпочався сумнозвісний «великий терор», масові репресії, які мали на меті знищення «ворогів народу» та зміцнення влади Сталіна.

Масштабна кампанія масових репресій громадян була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР від 30 липня 1937 року № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів», затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграми) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Наказом № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26 150 осіб, то у січні 1938 року він був збільшений до 83 122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.

Ще до початку дії оперативного наказу № 00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 року розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного НКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар обласного або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» та інших позасудових репресивних органів повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції.

Великий терор – це репресії, що охопили всі регіони й усі без винятку верстви суспільства: від найвищого керівництва країни до далеких від політики селян і робітників. Це колосальні фальсифікації звинувачень. Це безпрецедентна плановість терористичних «спецоперацій»: «чистки» не міг уникнути ніхто.

За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в СРСР було заарештовано більше 1,7 мільйона осіб. Разом із жертвами депортацій і засудженими так званими «соціально шкідливими елементами» кількість репресованих перевищила два мільйони.

За даними істориків, які у 1989 році отримали доступ до статистичної звітності ОГПУ-НКВД-МВД-МГБ з Центрального держархіву СРСР, протягом 1937-38 років з політичних міркувань в Радянському Союзі розстрільні вироки винесли 681 692 людям, що склало 85% усіх офіційно страчених за «сталінський період» громадян «великой страны».

Великий терор тридцятих років ХХ століття не зламав українського народу, його духу та мужності. російська федерація ж успадкувала найгірші сталінські традиції, ставши державою-терористом, яка сьогодні становить небезпеку для всього світу.