портал в режимі тестування та наповнення
0 800 507 506
Гаряча лінія
  • A-
    A+
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Два роки тому почалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну

Опубліковано 24 лютого 2024 року, 07:00

24 лютого виповнюється два роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 10 років тому, у 2014 році.

24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент рф путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата рф у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Під надуманим приводом захисту російськомовного населення в нашій державі від уявних утисків та обмежень кремль насправді поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Водночас ця агресія виявилася викликом міжнародному світовому порядку, створеному після Другої світової війни, порушила загальну стабільність у Європі та стала глобальною загрозою для світової безпеки.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї стрімкої атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Згідно з матеріалами Генерального штабу ЗСУ, у 2022 року розрізнялися три етапи повномасштабного вторгнення рф в Україну. І етап: 24 лютого – квітень 2022 року; II етап: травень – серпень 2022 року; III етап: вересень – грудень 2022 року.

До знакових тактичних епізодів повномасштабної війни на першому її етапі належить битва за Київ, що тривала з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав швидко прорватися до центру Києва колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір Збройних Сил України зірвав наміри росіян. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів – Гореничі – Буча – Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування рф вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Ключовими епізодами битви за Київ стали бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування ворогом реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати.

Чимале значення у наданні відсічі ворогу мали бої за аеропорт «Антонов» у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили «Мрію». Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили.

Знаковими стали у 2022 році бої за Маріуполь. 28 лютого 2022 року противник розпочав облогу міста – підійшов одночасно з заходу та сходу. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. Від 21 квітня єдиним опорним пунктом Сил оборони України в Маріуполі лишився металургійний комбінат «Азовсталь». Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків.

На II етапі, що тривав з травня по серпень 2022 року, після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська та продовжив наступ на кількох напрямках. Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної.

Серед найпомітніших тактичних епізодів цього етапу – бої за Сєвєродонецьк і Лисичанськ. 8 травня 2022 року ворог загарбав Попасну, 12 травня – Рубіжне. Для уникнення оточення підрозділи Сил оборони України 22 червня мусили відійти з Сєвєродонецька, а на початку липня – з Лисичанська. Стійкість українських оборонців суттєво виснажила загарбників – вони зазнали численних втрат і вичерпали резерви.

Водночас тривали бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.

На III етапі, з вересня по грудень 2022 року, ворог втратив ініціативу та мусив вживати радикальних заходів для збереження свого положення на окупованих територіях. На цьому етапі Сили оборони України провели низку наступальних операцій. Першою з них була Харківська наступальна операція, розпочата 5 вересня. Заскочені зненацька ворожі підрозділи в Харківській області були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня 2022 ворог закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, і серед них – міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ.

Успішно була проведена восени 2022 року й Херсонська наступальна операція, під час якої Сили оборони України звільнили від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.

З перших днів повномасштабного вторгнення в усій повноті окупанти продемонстрували: рашизм – це геноцид. Від самого початку війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні українські міста та села. Географія ударів охопила всі регіони країни.

Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини, нафтобази, але й житлові споруди, пологові будинки, лікарні, дитячі садки, школи тощо.

Впродовж восьми років, що передували лютому 2022-го, путін намагався переконати світ, буцімто в Україні триває «громадянська війна». Але повномасштабна збройна агресія проти України і розв’язання росією першої в XXI столітті континентальної війни в Європі остаточно зірвали маску з агресивного путінського режиму, що з 2014 року прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України.

Останні 30 років російська федерація цілеспрямовано підживлювала імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й відпрацьовувала методи відновлення імперського проєкту. Проводила військові спецоперації під різними назвами – «інтернаціональна допомога», «примушування до миру», «внутрішній громадянський конфлікт», «операція з повернення до складу Росії», «визволення», «спеціальна військова операція».

Насправді ж на тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики москви. Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували весь світ.

У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти повномасштабної російської навали. Але за два роки великої війни Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.