Українська державна символіка відображає нашу історію, нагадує про славу прадідів, спонукає на нові подвиги та звершення. Державні символи: Державний Герб України, Державний Прапор України і Державний Гімн України – важливий атрибут сучасної держави, що символізує її суверенітет.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості, історії наших державних символів є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни рф проти України. З нагоди Дня Незалежності України пропонуємо заглибитись у давню історію української державної символіки.
Коли у 1848 році у Львові стає до влади Головна Руська Рада, вона приймає за національний гімн вірш отця Івана Гушалевича «Мир вам, браття». На Закарпатті тоді ж Олександром Духновичем був написаний гімн «Я русин єсть і буду». Та саме в ті часи, у другій половині XIX століття, точніше у 1862 році, у Києві з’являється вірш відомого етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». За ці поетичні рядки 23-річного Чубинського вислали в Архангельську губернію через «шкідливий вплив на розум простолюду». Але вірш все ж надрукували у львівському журналі «Мета».
Цей текст сподобався композиторові Михайлу Вербицькому, і він написав до нього музичний супровід. Вперше пісня зазвучала у селі Млині (сьогодні це територія Польщі), де жив автор музики М. Вербицький (молодий священик). А перший її запис відбувся у жовтні 1910 року в Кельні на фірмі Gramophon. Солістом був український оперний співак Модест Менцинський. Цей запис зберігся та дійшов до наших днів.
Музичний твір швидко здобув популярність на західноукраїнських землях, а згодом — у всій Україні.
У період УНР (1917–1921) композиція вважалася національним гімном. А в часи Радянського Союзу пісня «Ще не вмерла Україна» була під забороною як «буржуазно-націоналістична».
Вперше в радянському контексті публічно гімн України заспівали Василь Жданкін, Віктор Морозов та Едуард Драч. Це сталося 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю «Червона рута» у Чернівцях.
1 грудня 1991 року музична редакція національного гімну «Ще не вмерла Україна» була затверджена Державним гімном нашої країни.
6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучить «Ще не вмерла України і слава, і воля». З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М.Вербицького отримав слова, затверджені законом.
«Ще не вмерла…» - фраза, яка символізує незламність, навіть у найважчі часи. Цей рядок став гаслом Майдану, Революції Гідності, боротьби з російським агресором.
Мелодія гімну має церковні та маршові елементи, легко впізнавана, викликає сильний емоційний резонанс.
Гімн України - це молитва нації, пісня про незламну волю до свободи. Його виконують на державних заходах, під час підняття прапора, у хвилини скорботи й радості. Це - голос мільйонів українців, які вірять у свою країну.