Донецький обласний центр зайнятості
Юлія Ланкіна з Дружківки, закінчивши Донбаську державну машинобудівну академію за спеціальністю «економіст, бухгалтер», працювала митним брокером спочатку у Краматорську, а потім у Донецьку. Життя жінки складалося саме так, як мріялося, – стабільна робота, омріяне заміжжя та довгоочікуване народження дітей.
Чоловік Юлії - приватний підприємець, у вільний від роботи час підробляв весільним та святковим фотографом-оператором. Після народження доньки жінка долучилась до чоловікової діяльності і почала обробляти фотографії та монтувати відео. Вона постійно вчилася тонкощам фотомистецтва, освоювала корекцію кольору і опановувала нові програми з редагування фото та відео матеріалів.
Юлія завжди мріяла почати фотографувати. В 2012 році жінка спробувала самостійно зробити фотосесію свята друзів. Фото із заходу сподобалися замовникам. Відтоді Юлія почала все більше віддаватися улюбленій справі і вдосконалюватися у фотографуванні.
Події 2014 року змусили сім’ю Ланкіних повернутися у Дружківку та почати все з нуля. Щоб гідно утримувати родину, чоловік Юлії був вимушений поїхати на заробітки, а їй самій довелося звернутися за допомогою у працевлаштуванні до фахівців служби зайнятості. Проаналізувавши вміння жінки та врахувавши її захоплення, Юлії запропонували започаткувати власну справу.
Навчання на курсі «Основи підприємницької діяльності» на базі Донецького центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості дозволило Юлії зав’язати нові знайомства та отримати вагому підтримку і розуміння у викладачів. Впевненості також надали знання з правового забезпечення бізнесу. Все це надало можливість впевнено та з надією дивитись у власне майбутнє.
Сьогодні бізнес-леді Юлія Ланкіна надає послуги з друку, ксерокопіювання, робить фото на документи та обробляє їх за замовленням. Але все ж творчі уподобання жінки залишаються на боці фотозйомки. «Я дуже люблю працювати з дітьми, бо вони щирі і яскраві! – захоплено підсумувала Юлія. – Мій улюблений знімок, коли, простягаючи до мене руки, біжить полем дочка Даринка, а за нею розсипає промені сонце. Цей момент невимовного щастя назавжди буде з нами. Я жадаю зберігати і дарувати такі моменти оточуючим».