Шановні Лиманці!
Всі ті, хто пережив рашистську навалу. Чий будинок згорів, пошкоджений, але серце завжди лишилося у рідному місті. Рівно рік тому, 3 жовтня, після звільнення міста над ним знову замайорів український прапор, а триколорна ганчірка окупантів була скинута з даху міської ради. Окупація тривала 4 місяці — вдвічі довше, ніж у 2014 році, — але Лиман знову повернувся додому, бо він завжди був, є і залишиться українським.
Багато мешканців покинули місто або загинули, вбиті обстрілами та від рук московських катів. Агресор намагався встановити свій режим на окупованих територіях Лиманщини. Він постійно відчував спротив, бо кожен із місцевих знав, що ЗСУ вже поруч. А потім загарбники втекли, бо зрозуміли, що не мають переваг перед українцями.
Друге визволення Лимана за останні роки — це не тільки велична перемога на полі бою. Це могутній удар по ворогу як символ прагнення бути вільними, жити і відстоювати власне історичне минуле та боротися за світле майбутнє.
Всього за декілька днів до визволення російський диктатор «офіційно» прийняв усю окуповану Донеччину разом із Лиманом до складу рф, однак Збройні сили України показали: хто б і що б не підписував, а долю українських земель вирішує тільки Україна.
Лиман — це не тільки окремо взяте місто, визволене від росіян. Це — живе свідчення і приклад того, що буде і з іншими тимчасово окупованими територіями.
Ми виженемо загарбників, а все, що вони зруйнували, відбудуємо!
Бажаю всім миру після української перемоги. Здоров’я та сил! Зі святом! Слава Україні!!!
В.о. голови Донецької облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації Ігор Мороз