Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які мають інвалідність, матимуть можливість проживати у прийомних сім'ях та ДБСТ до 23 років
21 листопада 2018 року на засіданні Уряду схвалено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність”.
Розробленим Міністерством соціальної політики України проектом нормативного акта передбачається внесення змін до Сімейного кодексу України, Закону України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, з метою визначення, що особи із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, можуть проживати та виховуватись у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу до 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти.
Прийняття зазначеного проекту Закону сприятиме посиленню соціального захисту осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність і виховуються у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, забезпеченню їхніх інтересів та охопленню сімейними формами виховання.
Глава Уряду ініціює створення програми додаткового захисту дітей – учасників дорожнього руху
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Мінінфраструктури опрацювати програму забезпечення дітей дошкільного та шкільного віку спеціальними світловідбиваючими наборами, які дозволять бачити малюків на дорозі. Про це Глава Уряду сказав під час засідання Кабінету Міністрів.
Він наголосив, що питання захисту життя і здоров’я учасників дорожнього руху цього року стало пріоритетним в політиці розвитку дорожньої галузі. Так, посилюється відповідальність водіїв за порушення швидкісного режиму, реалізується програма «500-500-1000» - будівництва острівців безпеки, безпечних переходів, безпечних розв’язок. Але напрямок безпеки потрібно посилювати – особливо, якщо йдеться про дітей.
«Хотів би вийти з ініціативою і доручити Мінінфраструктури продумати, яким чином можна забезпечити дітей спецзасобами, аби їх було помітно ввечері. Це буде серйозний захід, і це так само буде впливати на рівень безпеки», - сказав Володимир Гройсман.
Прийняття бюджету 22 листопада дасть можливість спокійно завершити цей рік і планово увійти в наступний, – Володимир Гройсман
Ухвалення підготовленого Урядом України проекту Державного бюджету на 2019 рік вже 22 листопада дасть можливість спокійно завершити поточний рік і планово розпочати наступний рік – із збереженням фінансування всіх пріоритетних програм. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду. Сьогодні воно розпочалося з хвилини мовчання – в пам’ять за загиблими під час Революції Гідності.
Звертаючись до присутніх, Глава Уряду наголосив, що сьогодні Кабінет Міністрів своїми рішеннями вирішує системні проблеми, які були занедбані роками. «Маємо глибинні проблеми, але запроваджені нами зміни приведуть нас до нової якості життя громадян», - сказав Володимир Гройсман.
Однією із сфер, де йдуть фундаментальні перетворення, Володимир Гройсман назвав дорожнє будівництво. Так, рівень виконання робочих планів цього року сягнув майже 100%, і вже зараз закладаються основні напрямки роботи в наступному році.
Так само плануються подальші зміни в системі освіти, охорони здоров’я тощо.
«У 2019 році ми маємо зосередитися на підтримці стабільності. І тут важливе вчасне ухвалення бюджету – аби забезпечити стабільність, економічне зростання та впровадження позитивних змін. У проекті бюджету все збалансоване. Ми знайшли механізми вирішення системних проблем, – сказав Володимир Гройсман. – Хочу звернутися до народних депутатів. Ми разом не раз демонстрували, що можемо об’єднуватися задля ухвалення важливих рішень. І прийняття бюджету 22 листопада дає можливість завершити 2018 рік, увійти в 2019-й і рухати країну вперед».
26 міст обласного значення мають можливість стати ОТГ, - Геннадій Зубко
В Україні розпочався процес приєднання територіальних громад до міст обласного значення, в тому числі, і до обласних центрів, які мають можливість стати об’єднаними територіальними громадами. Це нові можливості для розвитку — посилити людський ресурс громад, розвинути інфраструктуру. Про це на засіданні Уряду повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Сьогодні 26 міст обласного значення мають можливість стати ОТГ. Це Хмільник, Добропілля, Костянтинівка, Маріуполь, Мирноград, Покровськ, Новогродівка, Селидове (Донецька обл.), Бердичів, Коростень, Малин, Новоград-Волинський, Бердянськ, Коломия, Львів, Червоноград, Тернопіль, Бережани, Куп’янськ, Лозова, Славута, Старокостянтинів, Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Чернівці. Житомир вже став першим обласним центром, який створив ОТГ. Всіх вітаю!» — наголосив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, сьогодні Уряд вніс зміни до перспективних планів формування територій громад Запорізької, Чернівецької, Житомирської, Донецької, Харківської, Тернопільської, Львівської, Хмельницької та Івано-Франківської областей.
Геннадій Зубко назвав ключові інвестиційно привабливі сфери для бізнесу
Бізнес – один з основних бенефіціарів українських реформ. Точки зростання та найбільш привабливі напрямки для інвестицій сьогодні пов’язані з реформою енергоефективності, дерегуляцією в будівництві та децентралізацією. Про це на щорічних зборах European Business Association заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Інвестиційний потенціал у сфері енергоефективності сьогодні сягає 40-45 млрд дол. США. Люфт часу, на який має налаштовуватись бізнес, три, п’ять або вісім років. Це не лише питання залучення інвестицій, а й впровадження новітніх технологій щодо зменшення енергоспоживання. Пріоритет - новостворений Фонд енергоефективності України, який запрацює вже наступного року. Створення 75 тис. робочих місць, вплив на зростання ВВП країни, зменшення валютного навантаження – це горизонти сфери енергоефективності у 2019 році. І перспективи для бізнесу очевидні!» - наголосив Геннадій Зубко.
За його словами, дерегуляція – це те, що безпосередньо стосується будь-якого бізнесу. Цього року Україна зайняла 71-ше місце у щорічному рейтингу Doing Business і за два роки піднялася зі 140-ї до 30-ї сходинки за показником «Дерегуляція у будівництві». Завдання на наступний рік – увійти в ТОП-25. «Ми впроваджуємо нові ДБН, які наближають Україну до європейських стандартів. Відбувається реформування ДАБІ, вже працює онлайн-платформа «Прозора ДАБІ». Скоро впровадимо електронний кабінет для забудовників. Система держархбудконтролю і нагляду працюватиме як якісний прозорий сервіс для будівельного бізнесу», - розповів урядовець.
Щодо децентралізації, за словами Віце-прем’єр-міністра, сьогодні нова система менеджменту в країні робить перші кроки до залучення інвесторів у свої громади. «До 2020 року маємо «покрити» карту України об’єднаними територіальними громадами, які будуть готові до самостійного розвитку бізнесу та залучення інвестицій. Але вже сьогодні ми повинні підсилити діалог бізнесу та місцевого самоврядування. Маємо спільно говорити про те, що потрібно сьогодні бізнес-інвестору: освічені люди, якісні послуги в освіті, охороні здоров’я, соціальній сфері, інфраструктура», - зазначив Геннадій Зубко.
Наостанок урядовець зупинився на викликах, які стоять перед країною. «Дуже важливо пройти точку незворотності реформ! Перед кожним з пріоритетних напрямів є загрози: впровадження нових ДБН закінчилося 5 судовими позовами щодо їх зупинки; оголошення про проведення перших виборів у 125 ОТГ – закінчилося судовим позовом щодо їх скасування у 34 громадах з цього списку. Але ми дамо відсіч цим викликам. Нас не зупинити», - підкреслив Геннадій Зубко.
Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала всі органи влади мобілізуватися задля виконання Річної національної програми Україна – НАТО
Під головуванням Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе відбулося засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України. Під час засідання було порушено, зокрема, питання виконання Річної національної програми (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО у 2018 році та стан підготовки проекту РНП на 2019 рік.
Директор Департаменту ЄС і НАТО Міністерства закордонних справ Сергій Саєнко поінформував, що станом на кінець третього кварталу 2018 року 386 заходів, запланованих РНП, знаходяться у процесі виконання, 45 заходів виконано, а 23 заходи з різних причин були перенесені.
«Очікую максимальної мобілізації всіх органів виконавчої влади, міністерств, щоб максимально підтягнути виконання своїх задач. Це від вас залежить, наскільки ви, ваші керівники та підлеглі будуть залучені до цієї роботи», – наголосила Віце-прем`єр-міністр, коментуючи статистику МЗС.
Віце-прем`єр-міністр також наголосила на важливості активнішої участі Національних координаторів галузевого співробітництва України з НАТО та інших членів Комісії у двосторонніх консультаціях Україна – НАТО з оцінки виконання РНП.
В Альянсі позитивно оцінюють поступ євроатлантичної інтеграції України, водночас рекомендують зосередити увагу на подальшому реформуванні сектору безпеки й оборони, зокрема, в частині посилення дієвого цивільного та парламентського контролю, а також на виконанні інших завдань, передбачених законом про Національну безпеку.
За даними Міністерства оборони, наразі 40% керівників структурних підрозділів ЗСУ та 82% персоналу – цивільні особи. Усі заступники Міністра оборони до кінця року мають стати цивільними особами.
Також члени Комісії обговорили підсумки проведеної 7–8 листопада Міжнародної конференції «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для успішного руху вперед». Конференція відбулася в межах гібридної платформи Україна – НАТО. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що важливо опрацювати перелік поданих пропозицій, пріоритезувати їх та виокремити спільні завдання для України та НАТО. Вона переконана, такий захід має відбуватися в Україні щорічно.
Окремо учасники обговорили нагальність посилення кадрової спроможності міністерств і відомств у частині євроатлантичної інтеграції, зокрема, через навчальні модулі за підтримки сторони НАТО.
Йшлося також про взаємодію з Альянсом у напрацюванні механізмів системи національної стійкості включно із захистом критичної інфраструктури та реагування на надзвичайні ситуації.
Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України
Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України!
Десантно-штурмові війська – легендарні підрозділи Збройних Сил, що виконують найважчі завдання, завжди на вістрі атаки та в епіцентрі бойових зіткнень. Разом з іншими родами військ Десантно-штурмові війська перебувають на лінії розмежування, захищаючи рідну землю від агресії Росії. Військовослужбовці з честю і гідністю носять знамениті берети десантників, що стали символом військової доблесті.
У процесі реформування та приведення Збройних Сил у відповідність із стандартами НАТО українська армія попрощалася з радянською атрибутикою і пострадянськими підходами до управління військом. З кожним роком покращується збройне оснащення десантних підрозділів, екіпірування військовослужбовців, а також умови служби. Українська армія, зокрема Десантно-штурмові війська, як її елітна частина, належить до числа провідних та найсильніших армій світу. Упевнений, що в подальшому престиж Десантно-штурмових військ лише зростатиме.
Висловлюю щиру подяку всім військовослужбовцям Десантно-штурмових військ за віддану службу Батьківщині та зразкове виконання поставлених завдань! Бажаю легкої служби, надійних товаришів та міцного здоров’я!
З повагою
Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН
Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем Гідності та Свободи
Дорогі співвітчизники!
Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Гідності та Свободи!
Дві новітні революції в Україні – Помаранчева революція і Революція Гідності – показали нестримне прагнення українського народу до життя у сучасній цивілізованій європейській країні. Двічі у новітній історії української держави українці виходили на майдани своїх міст, щоб назавжди розпрощатися з пострадянським авторитарним минулим та одіозними політичними практиками. На жаль, останнього разу, взимку 2013-2014 років, нам довелося заплатити надто високу ціну в боротьбі за власне майбутнє.
Революція Гідності стала відправною точкою для української держави і нашого суспільства, коли за власну свободу і переконання кращі з наших громадян заплатили своїм життям і здоров’ям.
Наше основне завдання – поглиблення політичної та секторальної євроінтеграції, активне входження України до євроатлантичного простору. Ми багато досягнули у рамках Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі з Європейським Союзом і надалі поглиблюємо нашу інтеграцію. Здійснили неймовірні зміни у ході реформування Збройних Сил, активно впроваджуємо стандарти НАТО в українському війську. Практично у кожній сфері суспільного життя ми поступово та впевнено втілюємо сучасні підходи і принципи, крок за кроком розвиваємо відкрите суспільство, в якому людина стане найвищою цінністю. Це наш обов’язок перед полеглими Героями Небесної Сотні, перед усіма нашими громадянами та майбутніми поколіннями.
Переконаний, що наша спільна віра у власні сили і в рідну країну пройде всі випробування, які нам посилає нелегке сьогодення, і в подальшому надихатиме на впровадження доленосних якісних змін.
Слава Україні! Героям слава!
Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН
В’ячеслав Кириленко привітав Укрінформ зі сторіччям
Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко взяв участь у заході, присвяченому 100-річчю українського інформаційного агентства Укрінформ «Сто років української журналістики - сто років Укрінформу».
В’ячеслав Кириленко від імені Уряду привітав журналістів Укрінформу, вручив подяки від Прем’єр-міністра та грамоти Кабінету Міністрів України і наголосив, що агентство з часом лише вдосконалюється і стає ще оперативнішим, за його словами, знаковим є те, що першим керівником українського інформагентства був Дмитро Донцов.
В’ячеслав Кириленко додав, що читає Укрінформ, бо там перевірена, проукраїнська та об'єктивна інформація.
Відкрив творчий вечір, присвячений 100-річчю інформаційного агентства Президент України Петро Порошенко. У заході також взяли участь перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, мер Києва Віталій Кличко, представники дипломатичних місій в Україні, міжнародні та українські ЗМІ.
Захід відбувся в Колонній залі Київської міської державної адміністрації. У рамках вечора демонструвалася виставка робіт журналіста Укрінформу Романа Сущенка, незаконно затриманого в Росії та засудженого за надуманим обвинуваченням до 12 років ув'язнення. Малюнки написані за допомогою кулькової ручки, чаю, лушпиння цибулі, бурякового соку та кетчупу, оскільки пензлі не входять до належного ув'язненим майна.
Нагадаємо, Укрінформ – єдине національне інформаційне агентство України, що працює з 1918 року.
Глава Уряду на щорічних зборах ЄБА: Якщо успіх реформ примножувати успіхом кожного підприємця, отримаємо сильну країну
Своєрідною формулою посилення економіки може стати успіх запроваджених Урядом реформ, помножений на успіх кожного підприємця, який працює в Україні. Тож ключові завдання Кабінету Міністрів на найближчий період - забезпечити фінансову стабільність, економічне зростання і продовжувати реформи.
Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час щорічних зборів учасників Європейської Бізнес Асоціації. Це одне з найбільших об’єднань підприємців та підприємств, яке нараховує вже понад 1 тис. членів.
Учасники зібрання відзначили, що цього року вони відчули безпрецедентну відкритість влади, можливість ухвалювати рішення не тільки на центральній, а й на середній ланці влади. Відчутні запроваджені Урядом боротьба з контрабандою та тіньовою економікою, зміни в системах освіти, охорони здоров’я, захисту бізнесу. Як зазначили підприємці, це хороший тренд, який можна посилювати. І зі свого боку бізнес пообіцяв нарощувати потужності і примножувати інвестиції в розвиток своїх підприємств, а отже, економіки в цілому.
Глава Уряду, звертаючись до учасників зборів, сказав, що кожна зустріч з бізнесом – це добра нагода обмінятися думками, обговорити проблеми, відчути, що було зроблено кожним на своєму місті. Це нагода вірно оцінити виклики та можливості досягти лідируючих позицій по багатьох сферах.
«Нам вдалося побудувати хороший діалог – відкрито ставити питання і разом напрацьовувати рішення. Ми зацікавлені в тому, аби кожен був успішним. Ви, інвестори, створюєте національний продукт, блага, даєте чесну зарплату, робите Україну сильною. Завдання влади – допомагати відкривати цей потенціал і забирати перепони на вашому шляху. Це можна робити у єдності, приймаючи необхідні, іноді непопулярні, рішення», - сказав Володимир Гройсман.
Він додав, що прогрес урядових реформ – нерівномірний і ситуація далека від ідеальної. І дуже непростими бувають дискусії з міжнародними партнерами. Проте вже зараз закладені моделі змін, які принесуть нову якість життя, дадуть поштовх розвитку людського потенціалу.
«Те, що ви плануєте зростання в 2019 році, - сказав Глава Уряду підприємцям, - нам сигнал про те, що ми йдемо вірним шляхом».
Зараз, за словами Володимира Гройсмана, стоїть завдання ухвалити Державний бюджет. З його запровадженням можна буде продовжити процес трансформацій, забезпечити фінансування пріоритетів - від безпеки і армії і до інфраструктурних проектів, модернізації залізниці, змін в освіті та медицині.
Ключовим ворогом України на цьому шляху, як наголосив Глава Уряду, є тіньова економіка та популізм. Що потрібно? Слідувати плану реформ, який базується на досвіді і захисті інтересів українців.