Звільнення з полону — це не кінець історії, а лише перший крок до нового життя. За дверима шпиталів, де триває фізичне й психологічне відновлення, починається інший, не менш важливий шлях — повернення до звичайного життя, до праці, до мрій. І на цьому шляху поряд завжди є ті, хто готовий підтримати — фахівці служби зайнятості.
Одними з перших, хто почали працювати з людьми, які пережили полон, були працівники служби зайнятості Донеччини. Їхня допомога починається ще у шпиталі, де фахівці зустрічаються з колишніми полоненими, вислуховують їх, надають психологічну підтримку, розповідають про можливості працевлаштування та допомагають зробити перші кроки до відновлення документів.
Одним із тих, хто пройшов цей шлях, став Юрій, колишній мешканець Маріуполя. Після звільнення він опинився без документів, без житла, без розуміння, з чого почати. Разом з фахівцями служби зайнятості Юрій крок за кроком відновлював своє життя — від документів до професійних орієнтирів. Коли отримав тимчасове житло в Броварах, почав активно шукати роботу, аналізував вакансії, готувався до співбесід, не здавався після перших невдач.
І ось — успіх. У ТОВ “Київгума” він знайшов своє місце, ставши пресувальником-вулканізаторником. Для когось це просто професія, а для Юрія — символ перемоги над обставинами, над минулим, над страхом.
Фахівці служби зайнятості не зупиняються на етапі працевлаштування — вони залишаються поруч, супроводжують, допомагають адаптуватися, щоб людина не почувалася самотньою у новому середовищі. Бо відновлення — це не лише про роботу, це про людяність, турботу і щире бажання допомогти.