Ярослав Тарасов - волонтер, спортсмен і герой рубрики "Ми є. Були. І будем ми!" від управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації, яке збирає історії успішного досвіду донеччан-патріотів. Нижче пропонуємо вашій увазі черговий матеріал управління:
Дитинство Ярослава пройшло в селі Стара Миколаївка. В підлітковому віці хлопець почав займатися спортом. Бокс, рукопашний бій, футбол. Кожен день тижня, як і кожна година його часу, були щільно розписані.
У старшому віці зробив для себе вибір, чого саме хоче досягти. Спорт і тільки спорт залишився на першому місці. Як спортсмен будував плани на майбутнє, але їх зруйнувала війна.
У 2021 році юнак вступив до Харьківського національного автомобільно-дорожнього університету, де успішно навчався та добивався нових результатів на спортивному поприщі. Коли російські ракети почали бомбити Харків, усіх студентів відпустили додому. Але не так просто в той час було виїхати, місто охопила паніка. Зі своїми друзями-земляками Ярослав покинув Харків, вони їхали на автобусі, рейс Харків-Торецьк. Дорога була важкою, на трасі Ізюм - Чугуєв - Волохів Яр автобус потрапив під обстріл. Загинули люди, багатьох було поранено. Юнак зазнав дуже тяжких поранень, його було доправлено до найближчої лікарні в Чугуїв, зв’язку з рідними не було, бо телефон був пошкоджений. Завдяки волонтерам рідні дізналися, де знаходиться хлопець. Дуже тяжко було, обстріли не припинялися, кожної миті можна було очікувати найгіршого. В Ярослава були прострілені ноги та поранення на руках. У лікарні було важко, рани не загоювалися, під час обстрілів хворі разом з персоналом ховалися в підвалі, хто не міг сам іти - допомагали медсестри. Доводилося сидіти в підвалі цілодобово, але медичну допомогу пацієнти отримували вчасно. Знаходився Ярослав в лікарні більше ніж місяць. Для подальшого лікування завдяки волонтерській організації при церкві «Хліб Життя» його доправили до Полтавської області. Лікування та реабілітацію хлопець проходив безпосередньо при церкві, він там проживав, волонтери їздили разом з ним на обстеження. Всі обстеження проводилися за волонтерські кошти. Лікування тривало майже рік.
Пережите жахіття залишило свій слід в душі хлопчини, він вирішив допомагати людям в цей непростий час, як і йому допомогли. Вирішив стати волонтером. Разом з однодумцями вони зараз на тиждень приїздять в Донецьку область з гуманітарною допомогою. Взимку, коли морози, а у людей не було світла та газу, привозили буржуйки, які закуповували за кошти, зібрані волонтерами. Забезпечували теплом Слов’янський район. А зараз прийшла весна, багато будинків потребують ремонту, бо були пошкоджені під час обстрілів. Волонтерський штаб забезпечує населення будівельними матеріалами, знають, що кому треба привезти.
Волонтером може стати кожен та кожна, хто прагне зробити внесок у перемогу України. Волонтерство - це незабутній досвід, який може допомогти нам зрозуміти про себе та світ. Це можливість змінити життя інших людей та змінити світ на краще, ми віримо, що кожен із нас може зробити світ кращим, якщо ми докладемо зусиль та будемо працювати разом.
Ми пишаємося, що серед нашої молоді є небайдужі люди. І Ярослав Тарасов серед них. Хлопець не здався, бореться проти окупантів, так, як йому під силу.
За матеріалами управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації