Департамент агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Донецької ОДА
Аграрії Донеччини отримали доступ до нового інструменту фінансування - аграрних розписок - лише на початку поточного року, а вже в березні та квітні були підписані перші розписки.
Українські агровиробники визнають, що питання доступу до товарних та фінансових кредитів є одним з ключових. Особливо гостро нестача ресурсів відчувається взимку та навесні, при підготовці до посівної кампанії. Для фермерів, які працюють на підконтрольних українському уряду територіях Донеччини, ця проблема стоїть особливо гостро. Лімітовані можливості кредитування, зруйновані комерційні та інфраструктурні зв’язки, близькість до зони бойових дій – всі ці фактори ускладнюють ведення будь-якого бізнесу, аграрного в тому числі. Втім, інструмент фінансування «аграрні розписки», суттю якого є товарне чи фінансове кредитування під заставу майбутнього урожаю, міняє ситуацію в агросекторі в кращий бік.
ТОВ Торговий дім «Добробут» з Великоновосілківського району Донецької області вирощує технічні культури, пшеницю, ярий ячмінь, соняшник і гірчицю. 4 квітня товариство виписало першу на Донеччині аграрну розписку під заставу ячменю з 37 гектарів. Галина Лагута, заступник директора «Добробуту», говорить, що раніше користувалася банківськими кредитами, але оформлення кредиту від компанії-постачальника «Ерідон» за допомогою аграрної розписки виявилося набагато легшим. Оформлення розписки супроводжував регіональний менеджер «Ерідону» Сергій Щербак. «Отримати банківський кредит зараз досить важко, у банків досить високі вимоги, з постачальниками працювати зручніше», говорить Лагута.
Лагута прогнозує, що аграрні розписки користуватимуться популярністю в регіоні, оскільки місцеві фермери мають потребу в залученні доступного фінансового та товарного кредитування. З нею погоджується і колега-агровиробник із сусідньої Луганської області, Юрій Сергієнко. «В умовах обмеженого фінансування аграрна розписка – це вихід», говорить Сергієнко. «Завдяки цьому інструменту фермери можуть отримати посівні матеріали, хімікати, пальне, і вчасно провести посівну кампанію». Очолюване ним підприємство «Біловодськ Агро» в кінці березня отримало посівні матеріали та засоби захисту рослин під товарну аграрну розписку, де в заставі був вказаний майбутній урожай озимої пшениці. Кредитором по вказаній розписці виступила компанія Syngenta, яка є одним з лідерів по кількості виданих аграрних розписок в Україні. Роман Хрипко, менеджер з бізнес розвитку Syngenta, говорить, що у Донецькій і Луганській області є досить багато сільгоспвиробників, які намагаються інтенсифікувати виробництво, але, враховуючи ризики регіону, не всі кредитори готові до роботи на цих територіях. Втім, Syngenta ці ризики не зупиняють, в компанії планують кредитувати ще більше фермерів за допомогою аграрних розписок. «Аграрна розписка дає кредиторам більше впевненості, а агровиробникам – можливість отримати фінансування чи високотехнологічні рішення для розвитку бізнесу», резюмує Хрипко.
Звісно, поширення аграрних розписок на Донбасі було би неможливим без сприяння місцевої влади. Тож керівництво Донецької та Луганської ОДА та департаменти АПР обох областей запевняють, що цей інструмент фінансування є дуже потрібним та сподіваються, що він допоможе розвитку сільськогосподарського сектору в регіоні.
Для довідки:
Аграрна розписка – це інструмент фінансування, за допомогою якого агровиробник має можливість отримати кредитування, як товарне так і фінансове, під заставу майбутнього урожаю. В залежності від умов розрахунку за цим кредитуванням розписки можуть бути фінансові та товарні. За фінансовою розрахунок відбувається грошима, за товарними – частиною зібраного урожаю.
Згідно з офіційною статистикою, на 11 квітня в Україні оформлено 344 аграрних розписок. Об’єм залученого фінансування перевищив 2.2 млрд. грн. Успішно виконано та закрито 114 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення щодо невиконання зобов’язань позичальником з відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.
Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), членом групи Світового банку, у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією.