Метою соціальної держави, якою відповідно до Конституції є Україна, має бути всебічне забезпечення добробуту громадян. Однією із найважливіших складових добробуту у державі є надійне, стабільне та якісне забезпечення громадян електричною енергією.
Користування населенням електричною енергією є актуальними питаннями, адже це нагальні питання повсякденного життя, які стосуються без винятку усіх громадян.
Знання споживачем своїх прав і обов’язків дасть змогу вільно орієнтуватись у законодавстві та у разі необхідності захищати свої права та інтереси.
Відносини між громадянами (споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі – Правила).
Правила обов’язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Правилами встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.
Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об’єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.
Відповідно до Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за:
- прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію;
- порушення правил користування електричною енергією;
- ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії;
- розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку;
- пошкодження приладу обліку;
- розукомплектування та пошкодження об’єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об’єктів;
- насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов’язки.
Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством.
У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії.
У разі неповернення в триденний термін споживачу електричної енергії коштів, сплачених ним за електричну енергію на інші рахунки, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє енергопостачальника від повернення цих коштів споживачу електричної енергії.
У разі відпуску споживачу електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі, енергопостачальник несе відповідальність і сплачує 25 відсотків вартості такої енергії.
У разі порушення прав споживачів (відмова споживачеві в реалізації його прав, надання послуг, що за якістю не відповідають вимогам нормативно-технічних документів, відмова у наданні необхідної та достовірної інформації, ухилення від перевірки якості електричної енергії тощо) енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.
Енергопостачальник не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, постачання електричної енергії, параметри якості якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а внаслідок дії обставин непереборної сили або з вини споживача.
Дуже часто виникає питання, як засвідчити факт ненадання послуг або надання послуг, що за якістю не відповідають вимогам нормативно-технічних документів?
Так, у разі порушення енергопостачальником умов договору споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо.
Без таких актів-претензій у кожному конкретному випадку усі звинувачення абсолютно безпідставні.
Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 днів - у сільській місцевості споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три споживачі або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія споживача подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.
У разі відмови енергопостачальника провести необхідні заміри параметрів якості електричної енергії споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості електроенергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку енергопостачальник повинен відшкодувати витрати споживача.
У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання у випадках, передбачених Правилами, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.
Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.
Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.
У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.
Слід зазначити, що згідно Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕ від 12.03.2009 № 299, електропередавальна організація (далі – Компанія), незалежно від форми власності, зобов’язана створити Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії (далі - ІКЦ) для формування між суб'єктами електроенергетики та споживачами електричної енергії прозорого інформаційного середовища з питань постачання електричної енергії, підвищення якості обслуговування споживачів електричної енергії, підвищення рівня оплати за відпущену (спожиту) електричну енергію та сприяння ефективному використанню електричної енергії.
ІКЦ є загальнодоступним центром для юридичних, фізичних осіб-підприємців та населення, які є споживачами електричної енергії або мають намір стати споживачами та звернулися за консультацією, отриманням інформації або для розв'язання суперечних питань, які виникли між Компанією та заявниками. Діяльність ІКЦ має забезпечити доступність, достовірність інформації, об'єктивність та своєчасність розгляду пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг заявників, викладених ними в письмовій або усній формі.