Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило Роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері лобіювання. Документ розроблено за результатами опитування зацікавлених сторін та опрацювання практичних звернень.
Документ носить рекомендаційний характер і покликаний забезпечити єдину практику застосування норм без створення нових правових обов'язків.
Лобіювання — це діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.
Зміст Роз’яснень структуровано за трьома ключовими блоками
Загальні положення та сфера дії:
▫️ розмежовано діяльність, яка є лобіюванням, і процеси, що під дію закону не підпадають;
▫️ визначено статус суб’єкта, об’єкта, клієнта та бенефіціарів;
▫️ приділено увагу специфіці діяльності громадських об’єднань та неприбуткових організацій, а також алгоритму виявлення конфлікту інтересів.
2Методи лобіювання:
описано дозволені інструменти впливу (підготовка й поширення аналітичних матеріалів, організація публічних заходів тощо);
пояснено порядок відображення витрат на лобіювання у звітності.
Договір про надання послуг з лобіювання:
🔸 розкрито істотні умови договору про надання послуг з лобіювання;
🔸 окреслено випадки, коли діяльність з лобіювання дозволяється здійснювати без укладення договору.
Нагадуємо: діяльність визнається лобіюванням виключно за сукупності трьох ознак: наявність впливу (або спроби впливу), наявність комерційного інтересу та предмет лобіювання. Здійснювати лобіювання без отримання відповідного статусу заборонено.
Актуальна редакція доступна в Базі знань на офіційному вебсайті НАЗК https://t1p.de/gygyp.