#ВПО_Нові_умови_Нове_життя
Анна Безкровна виросла у селищі Миронівський неподалік м. Дебальцеве. Після закінчення місцевої школи вступила до Донецької державної машинобудівної академії в Краматорську, а згодом влаштувалася на машинобудівний завод «Енергомашспецсталь».
Після початку повномасштабного вторгнення рф сім'я Безкровних виїхала до міста Олександрія на Кіровоградщину. Незабаром Анна влаштувалась волонтером, а потім увійшла до складу правління «Центру допомоги Олександрії». У команді центру працювали переселенці з Харкова, Маріуполя, Краматорська, Луганська та інших міст зі сходу країни. Вони сортували одяг, формували гігієнічні та продуктові набори для родин ВПО. Для Анни це став перший крок до нової діяльності, яка згодом кардинально змінила її життя.
Щоб уникнути повторів і мати повну картину потреб, Анна створила єдину базу даних отримувачів у «Центрі допомоги Олександрії», запровадила електронні талони на видачу гуманітарних наборів. Таким чином гуманітарна допомога в громаді розподіляється прозоро та ефективно: родини, які справді потребують підтримки, отримують необхідне, а ресурси використовуються максимально раціонально.
Через масштабність війни кількість вимушених переселенців значно зросла у порівнянні з 2014 роком. Тож у місцевій раді шукали людину, яка допоможе впоратися з такою кількістю роботи. І саме Анні запропонували працювати помічницею заступника міського голови Олександрійської ради.
«Я такий собі місток між Центром допомоги і місцевою владою. Завдяки волонтерству я знаю про нагальні потреби людей. Завдяки роботі у міській раді я орієнтуюся у звітності, можу спілкуватися з міжнародними донорами», – пояснює Анна.
Коли перші хвилі гуманітарних вантажів зменшилися через переорієнтацію донорів на прифронтові громади, Анна разом з командою вирішили не згортати діяльність, а шукати нові формати роботи.
Так, за підтримки Олександрійської міської ради та волонтерів «Центру допомоги Олександрії» народилися два ключові проєкти: Простір розвитку для ВПО на базі юнацької бібліотеки та «Простір 3D» у Будинку дитячої та юнацької творчості.
У «Просторі 3D» діють програми для різних вікових груп: від занять з мамами для наймолодших (1-2 роки) до курсів програмування для підлітків (9-12 років). Для дорослих працюють секції йоги, арттерапії, майстер-класи та різноманітні навчання.
За три роки вдалося реалізувати 17 проєктів: 6 спільних із партнерами та 11 власних. Серед них — навчання жінок-переселенок бізнес-плануванню, «Майстерня проєктних заявок», екологічний конкурс у школах, молодіжна програма «Волонтер плюс», створення електронного довідника в Telegram.
За три роки Анна пройшла шлях від інженерки заводу до лідерки громадського сектору. Її досвід показує - переселенці здатні ставати не лише успішними членами нових громад, а й сприяти їхньому розвитку.
Український народ – сильний та незламний!
Разом до Перемоги!