Українська державна символіка відображає нашу історію, нагадує про славу прадідів, спонукає на нові подвиги та звершення. Державні символи: Державний Герб України, Державний Прапор України і Державний Гімн України – важливий атрибут сучасної держави, що символізує її суверенітет.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості, історії наших державних символів є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни рф проти України. З нагоди Дня Незалежності України пропонуємо заглибитись у давню історію української державної символіки.
Уперше синьо-жовті кольори з’явилися ще в добу Київської Русі на гербах та символах. Синій та жовтий кольори мають глибоке історичне значення: синій вважався символом неба, води, мудрості, а жовтий (або золотий) уособлював сонце, врожай, силу, багатство.
На гербах князів і дружин, наприклад, у геральдиці Володимира Великого, часто використовувались золото і блакить.
У новітній історії ці кольори використовували під час «Весни народів»: у 1848 році синьо-жовтий прапор вперше офіційно піднято над Львівською ратушею. Цей прапор об’єднав національну ідею з народною символікою: небесна висота — і родючість української землі.
У 1917–1921 роках, під час існування Української Народної Республіки (УНР), синьо-жовтий прапор офіційно став державним стягом.
У Західноукраїнській Народній Республіці (ЗУНР) теж використовувався прапор у цих кольорах, однак у зворотному порядку (жовтий над синім).
У часи срср синьо-жовтий прапор був забороненим, а його використання вважалося антирадянською діяльністю.
Незважаючи на це, українці в діаспорі, підпільні організації (зокрема ОУН і УПА), дисиденти та митці продовжували зберігати ці кольори як сакральний символ боротьби за свободу.
З 1990 року у Стрию, Тернополі, Дрогобичі, Львові, Івано-Франківську почали встановлювати синьо-жовтий прапор над міською радою. Житомир став першим за межами Галичини містом, де теж офіційно вивісили прапор. Потім був Київ. Донеччина не залишилась осторонь.
16 липня 1991 року на Святих Горах над Сіверським Дінцем активістами Донецької Крайової організації Народного Руху України М. Тищенком та
В. Білецьким було піднято синьо-жовтий прапор. На той час це було перше на Донеччині публічне підняття українського національного прапора.
23 серпня 1991 року — за день до проголошення незалежності — стяг внесли до зали Верховної Ради УРСР. Саме тому 23 серпня ми відзначаємо День Державного Прапора України.
28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий прапор як Державний Прапор України.
Після Революції Гідності, з початком російсько-української війни, прапор став не лише державною ознакою, а символом незламності, болю та надії. Його піднімають над звільненими містами. Ним вкривають труни загиблих воїнів. І саме він майорить на бронетехніці, балконах, у серцях мільйонів.
Державний Прапор — це не просто кольори. Це серце нації, її історія, віра, боротьба і надія на мирне майбутнє.