портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
або
Слідкуйте за нами в соц.мережах:

Презентація результатів дослідження рівня медіаграмотності серед освітян, представників органів влади і самоврядування, працівників медіа

Опубліковано 13 червня 2025 року, 10:53

ГО «Детектор медіа» презентувала дослідження рівня медіа- та інформаційної грамотності серед трьох ключових аудиторій — освітян, представників органів влади і самоврядування, працівників медіа. Дослідження проводилося за методологією «Індекс медіаграмотності українців» та дає змогу порівняти результати окремих груп із загальними показниками суспільства.

Індекс медіаграмотності працівників сфери освіти

Освітяни демонструють вищий рівень медіаграмотності, ніж загальна аудиторія:

  • 93% опитаних освітян мають вищий за середній або високий рівень медіаграмотності, тоді як серед загального населення віком 18–65 років цей показник становить лише 72%. Натомість 28% представників загальної аудиторії мають низький або нижчий за середній рівень медіакомпетентності, у той час як серед освітян таких лише 7%.
  • Освітяни також краще розпізнають спотворений контент: половина респондентів (51%) має високий рівень чутливості до дезінформації, маніпуляцій і замовних матеріалів, що значно вище за аналогічний показник серед усіх українців — 31%.
  • Штучний інтелект поступово інтегрується в освітній процес: 43% освітян вже застосовують ШІ для підготовки уроків і лекцій, а 31% — не забороняють його використання учнями або студентами. Водночас лише 1% опитаних ніколи не чули про ШІ.
  • 66% респондентів підтвердили, що в їхніх навчальних закладах проводяться уроки медіаграмотності, а 47% самостійно дають учням завдання на перевірку достовірності інформації з різних джерел.

Ознайомитися з повною версією дослідження

Індекс медіаграмотності працівників медіасектору

Медіафахівці в Україні демонструють найвищий рівень медіаграмотності:

  • Практично всі українські медійники (99%) мають вищий за середній або високий рівень медіаграмотності (58% і 41% відповідно).
  • Найвищі показники медіаграмотності зафіксовані серед працівників онлайн-медіа (48%), що значно перевищує відповідні дані серед представників друкованих ЗМІ (31%), телебачення (36%) та радіо (34%).
  • 62% медійників мають високу чутливість до дезінформації, маніпуляцій та спотвореного контенту, що вдвічі вище порівняно з загальним населенням України (31%).
  • Понад половина медіафахівців (54%) вже застосовують ШІ у своїй професійній діяльності, тоді як 36% не використовують ці інструменти — переважно через відсутність потреби, недовіру або нестачу навичок.
  • Дослідження також зафіксувало високий рівень професійних ризиків: 31% опитаних зіштовхувалися з тиском або цензурою, особливо працівники телебачення (33%) та онлайн-медіа (34%). При цьому 58% отримували пропозиції написати замовні матеріали хоча б раз у кар’єрі.

Ознайомитися з повною версією дослідження

Індекс медіаграмотності працівників органів державної влади та місцевого самоврядування

Посадовці та працівники державного сектору демонструють високий рівень медіаграмотності, але потребують розвитку цифрових навичок:

  • 89% працівників органів державної влади та місцевого самоврядування мають вищий за середній або високий рівень медіаграмотності (72% — вищий за середній, 17% — високий).
  • 46% опитаних працівників держустанов мають високу чутливість до дезінформації, лише третина (33%) використовує спеціалізовані інструменти для перевірки фактів.
  • Лише 31% працівників держорганів використовують ШІ у своїй роботі, тоді як 51% — не застосовують його.
  • 31% опитаних уже проходили тренінги з медіаграмотності, однак 20% респондентів ніколи не чули про такі освітні ініціативи, що демонструє потребу у ширшому інформуванні про можливості розвитку цифрових і медіа навичок для держсектору.

Ознайомитися з повною версією дослідження

Окрім ключових висновків, усі три дослідження — серед працівників освіти, представників державного та муніципального сектору, а також медіафахівців — містять докладні рекомендації щодо підвищення рівня медіаграмотності у кожній цільовій групі. Ці поради охоплюють теми цифрової безпеки, використання нових медіа та штучного інтелекту, розвиток критичного мислення й навичок перевірки інформації. Рекомендації можуть стати основою для створення освітніх програм, тренінгів і політик у сфері медіаосвіти.

Дослідження було проведено в рамках проєкту Детектор медіа «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні», який реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії.

https://filter.mkip.gov.ua/medialiteracyindexresults/