20 листопада 2025 року виповнюється 108 років від дня ухвалення III Універсалу Української Центральної Ради, який проголосив утворення Української Народної Республіки (УНР).
У документі були окреслені кордони УНР включно з Київщиною, Поділлям, Волинню, Чернігівщиною, Полтавщиною, Харківщиною, Катеринославщиною, Херсонщиною, Таврією. Також було зазначено, що «остаточне визначення границь… що до прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміжних губерній та областей, де більшість населення українське, має бути встановлено по згоді організованої волі народу». Уся влада в країні до проведення Установчих зборів належала Центральній Раді та Генеральному Секретаріату.
Проголошувалося збереження федеративного зв’язку із Росією, яка б стала «федерацією рівних і вільних народів». Йшлося не про російську радянську республіку, яку УЦР не визнала, а про буржуазну республіку.
Скасовувалася приватна власність на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі. Рада мала на меті добиватися якнайшвидшого встановлення миру, запровадження державного контролю на виробництві, встановлення восьмигодинного робочого дня.
Проголошувалися демократичні права та свободи: слова, друку, віросповідань, зборів, спілок, страйків, недоторканність особи та житла, право використовувати місцеві мови у стосунках з державними установами, скасування смертної кари, амністія для всіх політичних в'язнів, незалежний суд.
Принципи, сформульовані в ІІІ Універсалі Української Центральної Ради, розвинуто й закріплено в окремих законах УНР. Зокрема, на початку грудня 1917 року ухвалено низку законів про реорганізацію судів, а 9 січня 1918 року – закон про охорону прав національних меншин.
Проголошення УНР стало першим кроком до відновлення української державності після століть поневолення та заявою про право на самовизначення. Крім того, документ став державно-правовим актом, що заклав правову основу для подальшого розвитку України як суб’єкта міжнародних відносин.