Сучасний український партизанський рух, рух опору — це рух національного спротиву на тимчасово окупованих територіях України, що виник внаслідок збройної агресії рф.
Такий рух опору в його сучасному розумінні вважається невід’ємною складовою оборони України, яка є системою воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році рф окупувала значні частини території України. При цьому слід пам’ятати, що неоголошена гібридна війна з 2014 року вже велась рф на українській землі, а певні території Донецької та Луганської областей України, а також уся територія Автономної Республіки Крим вже перебували під російською окупацією саме з 2014 року.
Окремі партизанські загони почали створюватися у 2014 році та діяти на тимчасово окупованій території. Цей рух почав активно поширюватися після лютого 2022 року. Партизани нині ведуть збройний спротив на територіях та у містах, окупованих рф.
Термінологічно поняття «партизани», «партизанські загони», «партизанський рух» історично міцно пов’язані з часами війни проти гітлерівської Німеччини і мають суто радянське забарвлення, активно використовувалися в радянській історичній науковій і популярній літературі, в ідеологічних наративах.
Взагалі національний спротив та рух опору є явищами більш широкими і масштабними, ніж партизанські дії окремих загонів чи організацій. Національний спротив — комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України. При цьому сили і засоби руху опору — визначені сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до здійснення заходів з організації, підготовки та виконання завдань руху опору, а також окремі люди, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору.
Ведення руху опору здійснюється з настанням особливого періоду на тимчасово окупованій території України, території України, яка захоплена агресором (противником) під час збройної агресії проти України. Провідна роль в організації, підготовці, підтримці та веденні руху опору належить Силам спеціальних операцій Збройних Сил України.
У історичній ретроспективі слід визнати, що український національний визвольний рух невпинно супроводжує українську націю, зокрема й у ХХ та ХХІ століттях. Так сталося, що у всіх поколінь українців, що жили в цей час, була своя визвольна війна. До недавнього часу вважалося, що поновлення незалежності України після розпаду СРСР було для українців подарунком долі. Через це вона, незалежність, не оцінена ними належним чином, а саме тому Україна й опинилася у такій небезпеці. Ну що ж, доля виправила свій вибір, тепер незалежність українцям слід вибороти через кров, смерть і страждання. Національний визвольний рух знову веде націю.
Реальну історію сучасного українського національного спротиву ми докладно взнаємо після завершення українсько-російської війни. Наразі не настав час, коли можна докладно розповідати про боротьбу руху опору на тимчасово окупованих рф українських землях. Але цей час обов’язково настане.