20 січня в Державній установі «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ») відбулася робоча онлайн–нарада зі стратегічної оцінки можливої загрози техногенного характеру – тривала відсутність електропостачання - та пов’язаних із нею ризиків для громадського здоров’я в регіоні.
Розглянуто ситуацію з електропостачанням в Донецькій області, зокрема у прифронтових громадах. Визначені можливі ризики впливу тривалої відсутності електропостачання на громадське здоров’я:
- порушення безперервності надання медичної допомоги, умов зберігання медикаментів, вакцин, бактеріологічних препаратів, зростання смертності серед пацієнтів, залежних від електромедичного обладнання тощо;
- санітарно-епідемічні ризики (ймовірність спалахів гострих кишкових інфекцій, погіршення санітарного стану населених пунктів, перебої в водопостачанні та водовідведенні, відсутність опалення, ризики переохолодження людей, підвищення рівня захворювання на грип, ГРВІ; порушення умов збереження швидкопсувних продуктів тощо)
- вплив на психічне та соціальне здоров’я (тривалі блекаути є потужним стресогенним чинником, що може сприяти підвищенню рівня тривожності, депресивних станів і емоційного виснаження; погіршення перебігу хронічних захворювань; соціальна напруга та зниження рівня довіри до систем життєзабезпечення).
Під час оцінки ризиків окремо визначені найбільш вразливі групи: люди похилого віку, особи з інвалідністю, пацієнти з хронічними захворюваннями, діти раннього віку, внутрішньо переміщені особи тощо.
До обговорення долучився зовнішній експерт Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації та розповів щодо готовності об’єктів критичної структури комунального господарства до роботи в умовах тривалої відсутності електропостачання.
За результатами наради було визначено рівень ризику техногенної загрози — тривала відсутність електропостачання — як високий. Така оцінка зумовлена масштабністю впливу енергетичних перебоїв на всі ключові системи життєзабезпечення та здоров’я населення та потребує системного міжсекторального підходу для захисту населення.
Робота експертів триває надалі.