Яна Чуфицька народилася в Костянтинівці Донецької області. Ще дитиною вирішила: буде вчителькою та вже 25 років працює в одній школі.
Після повномасштабного вторгнення рф, 5 квітня 2022 року, Яна разом з родиною виїхала до Дніпра, де вона продовжила працювати онлайн у Костянтинівській школі — вести уроки для учнів, яких війна розкидала по всьому світу.
«Але просто викладати онлайн було замало. Хотілося чогось більшого, бути корисною, якось допомагати», — ділиться вчителька.
У вересні 2022 року у Дніпрі відкрився центр підтримки ВПО Краматорського району «МиРазом», де планували організувати мовний клуб для дітей — не звичайні уроки, а заходи, де малеча могла б спілкуватися, вчитися, відпочивати.
На одне заняття приходить 10-15 дітей. Але найбільше її вражає інша аудиторія — дорослі. Цього року в «МиРазом» організували клуб для тих, хто хоче навчитися розмовляти рідною мовою, куди люди віком від 45 до 75 років приходять на заняття щосуботи.
«Тут не лише опановують мову, а й знаходять спільноту, відчуття, що вони не самі. Вони вчаться слухати, говорити, довіряти. Це більше, ніж уроки — це маленька спільнота, де кожен важливий», — пояснює Яна.
Влітку 2023 року Яна почала працювати ще й менеджеркою центру підтримки два дні на тиждень: реєструє відвідувачів, видає гуманітарну допомогу, консультує переселенців, перенаправляє, підказує, де знайти житло, як оформити пільги, де отримати допомогу. При цьому вона залишається класною керівницею та головою профспілкового комітету в Костянтинівській школі, продовжує вести онлайн-уроки.
Нещодавно центр відсвяткував свою третю річницю. «Це місце, де біль, втома й тривога поступово перетворюються на надію і нові сили. Тут можна отримати справжню підтримку», — каже Яна.
Команда центру «МиРазом» консультує з соціальних, юридичних та медичних питань, допомагає з працевлаштуванням, проводить освітні заходи, надає психологічну допомогу. Окрім мовних занять, з відвідувачами працюють психологи, нутриціологи, діють різні клуби за інтересами.
Історія Яни Чуфицької про те, що покликання не зникає навіть тоді, коли зникає все інше. Можна втратити дім, але не себе. Справжній педагог навчає не лише в класі, а й там, де потрібне слово підтримки чи просте людське тепло.
Війна забрала спокій і плани, але не головне — щирість, здатність допомагати, віру, що світло повернеться. Волонтерство стало частиною її життя, новою опорою, яка не дозволяє впасти.
Український народ – сильний та незламний!
Разом до Перемоги!