3 місяці тому
15 лютого 2023 року відбулося засідання Ради Безбар’єрності, під час якого був розглянутий проєкт плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, яка була створена за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Під час повномасштабної війни питання безбар’єрності стали ще більш важливими. ми розуміємо, що безбар’єрність — це не просто про комфортне життя, а іноді про життя взагалі, адже доступне бомбосховище рятує в прямому сенсі цього слова. Ми бачимо, що будь-яка людина може отримати поранення та стати маломобільною, тож потребуватиме ефективної реабілітації та налагоджених маршрутів пацієнта. Ми відчули на собі, що цифровізація послуг потрібна всім суспільним групам без винятків, адже дозволяє робити більше та швидше.
Тому навіть повномасштабне вторгнення російської федерації не завадило реалізації Плану заходів 2021-2022 з виконання Стратегії створення безбар’єрного простору в Україні.
І 15 лютого відбулося чергове засідання Ради Безбар'єрності, в якому взяли участь перша леді України Олена Зеленська, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, міністри та представники Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіки України, Міністерства освіти і науки України, міських та обласних військово-цивільних адміністрацій. Модерувала захід Тетяна Ломакіна, Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар'єрності.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про виклики, які постали перед нашою країною, та адаптацію Плану заходів до актуальних умов.
Перша леді України Олена Зеленська привітала учасників заходу та акцентувала увагу на важливих інструментах, що були створені за її ініціативи “Альбом безбар’єрних рішень” та “Довідник безбар’єрності”.
"Перед нами постала безліч викликів. Тисячі українців втратили роботу, і їм потрібні робочі місця. Це про економічну безбар’єрність. Мільйони співвітчизників повернуться з вимушеної еміграції, і їм знадобиться все, від освіти й медицини до швидкого відновлення документів. Це про соціальну безбар’єрність, - зазначає Олена Зеленська. - І всім без винятку потрібний швидкий доступ до інформації, до вчасних оповіщень, документів, покрокових інструкцій у різних ситуаціях. Це вже про цифрову безбар’єрність.
Тим часом із кожним днем в Україні більшає людей з інвалідністю – поранених захисників і цивільних. Маємо забезпечити їм можливість працювати, розвиватися, повноцінно жити.
Тож мій основний заклик до всіх відповідальних – в усіх рішеннях бачити насамперед людину. Як можна полегшити, зробити її життя якіснішим? Нехай це буде перше й головне питання для кожного держслужбовця. І тоді обов’язково знайдеться правильна відповідь".
Окрім звіту за 2021-2022 роки, велика увага була приділена планам на наступний період: 2023-2024 роки.
Так, пріоритетними на цей час стануть чотири напрямки: безбар’єрний простір, безбар'єрні послуги, безбар’єрні товари та безбар’єрна інформація — все те, що оточує нас та з чим люди стикаються щодня. Це допомагає для кожного запланованого заходу мати чітке розуміння, як він покращить життя людей.
Побачити загальну картину реалізації Плану заходів допоможе запровадження електронного моніторингового інструменту, який демонструватиме прогрес у виконанні всіх запланованих заходів окремо по кожному напрямку.
Під час засідання Ради Безбар’єрності профільні міністерства представили свої флагманські проєкти, які вони планують реалізувати протягом цього періоду.
Відповідно до представленого документу заплановано 472 різноманітні проєкти з безбар’єрності, до виконання яких залучено 20 міністерств. Профільні міністерства реалізовуватимуть вісім флагманських проєктів.
