7 жовтня 2024 року близько 17:00 ворог скинув на Слов’янськ дві авіабомби. Та ворожа атака обірвала життя Дмитра Волчкова. Чоловік саме повертався з роботи на своєму авто, коли одна з бомб поцілила по вулиці Батюка, де він проїжджав.
Від важких травм Дмитро помер у реанімації. До свого 46-річчя він не дожив три тижні.
Дмитро Волчков був родом зі Словʼянська. Закінчив школу №13. Здобував вищу освіту на фізико-математичному факультеті Донбаського державного педагогічного університету. Був срібним призером чемпіонату факультету з силового триборства.
Згодом отримав диплом за спеціальністю «Облік і аудит». Закінчив також Слов’янський професійний аграрний ліцей та Донбаську національну академію будівництва й архітектури. Навчався і у Слов’янському енергобудівному технікумі.
Був підприємцем. Мав власний магазин «Фасад», продавав вікна і двері. Цій справі присвятив майже 20 років. У вільний час обожнював настільні ігри, шахи, брав участь у квестах.
Разом із дружиною Віолеттою виховував доньку Мірославу.
Дмитра пригадують турботливим сином і батьком, люблячим чоловіком, надійним другом.
«Він із дитинства захоплювався книжками про пригоди, мав аналітичний склад розуму. Вів активний спосіб життя. Любив спорт, займався боксом. Був дуже добрим і світлим, готовим у будь-яку мить прийти на допомогу», – розповіла Віолетта Волчкова.
Поховали Дмитра 9 жовтня на Північному кладовищі рідного міста.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією вшановують пам’ять убитих росіянами жителів Донеччини.