Солдат В’ячеслав Благовістний загинув 1 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Верхній Бишкин на Харківщині. Тоді близько 21.00 ворог завдав по українським військовим ракетного удару. Чоловік був біля своєї бойової машини, коли осколок вразив його у шию. Захисникові назавжди залишилось 44 роки.
Народився В’ячеслав у Слов’янську. Згодом родина переїхала в Краматорськ. Після 9-го класу хлопець вступив до Слов’янського професійно-технічного училища № 56. Здобув професію слюсаря з ремонту електровозів. Закінчив також вечірню школу. Після навчання був призваний на строкову службу, яку проходив у танкових військах в місті Чернівці. Згодом працював слюсарем-зварювальником у Слов’янському тролейбусному управлінні.
Після російського вторгнення в Україну в 2014 році мав намір долучитися до лав захисників, але не взяли через травму. Відтак, у складі будівельної бригади він працював над відновленням звільнених від окупації міст. Згодом повернувся до Краматорська, працював ковалем на Новокраматорському машинобудівному заводі.
З початком повномасштабної війни В’ячеслав не міг залишатись осторонь, і 8 квітня 2022 року добровольцем прийшов до військкомату. Був направлений у 138-му зенітну ракетну бригаду. Після початкової підготовки вдосконалював уміння в Польщі та Німеччині. Служив на посаді дизеліста-електрика у складі зенітного ракетного дивізіону.
В’ячеслава нагородили почесною грамотою командира підрозділу, медаллю Київського міського голови «Честь. Слава. Держава», відзнакою Міністра оборони України «Хрест доблесті». Посмертно – почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» й орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у Слов’янську на кладовищі Залізничного мікрорайону.
У Вʼячеслава залишилися сестра і племінниця.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв згадують загиблих захисників з Донеччини.