портал в режимі тестування та наповнення
0-800-507-506, 0954633565
Гаряча лінія
  • A-
    A+
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Загальнонаціональна хвилина мовчання

Опубліковано 19 листопада 2023 року, 09:00

Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.

Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують загиблих захисників з Донеччини.

24 січня 2023 року під час штурму ворожих позицій в районі села Водяне загинув 50-річний молодший сержант Олександр Надєєв, позивний Надєй.

Олександр народився у селищі Новоекономічне. Там навчався у школі. Після 9-го класу вступав до Тульського танкового училища – іспит склав, але забрав документи, тому що друзі, з якими збирався навчатися, не пройшли. Вирішили, що знову спробують після 11 класу. Але після закінчення школи хлопця не пропустила військово-лікарська комісія. Мрія стати військовим залишилась мрією. У 1990 році здобув фах гірничомонтажника у Мирноградському професійно-технічному училищі. У 1990-1992 роках пройшов строкову військову службу. Працював на шахті «Капітальна». У 1993 році одружився, через два роки у пари народилася донька Ганна. Жив із родиною у місті Мирноград. У вільний час любив працювати з деревом.

У лютому 2015 року чоловік отримав повістку та пішов захищати свою країну. Брав участь в АТО/ООС у складі 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ. Воював у Пісках. Згодом підписав перший контракт. Відслуживши, повернувся додому, пробув там рівно рік і знов пішов на контрактну службу. Був механіком-водієм у 93-ій ОМБр. Обороняв Донеччину та Луганщину, зокрема, пройшов бої за Волноваху, Кремінну і Трьохізбенку. У вересні 2020 року повернувся додому. Вийшов на пенсію. 

Під час повномасштабного російського вторгнення Олександр повернувся до війська, щоб знову боронити рідні землі від окупантів. Цього разу воював у лавах 109-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду головного сержанта роти вогневої підтримки. Брав участь у боях за Мар’їнку та Авдіївку. Добровільно погоджувався на виїзди в будь-яку точку.

«Справжній патріот. Пишався, що служив у складі 93-ої ОМБр. Після демобілізації дуже важко звикав до цивільного життя і ось прийшов ранок 24 лютого 2022 року, який ми не забудемо ніколи. Наступного дня Саша вже був у військкоматі. До лав 93-ої бригади він цього разу не потрапив… Українець з хоробрим серцем та вільною душею», – розповіла дружина загиблого Інна.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища «Озерка» у Мирнограді.

Вдома на Олександра чекали дружина і донька. 

З 24 лютого росіяни вбили 1775 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4318. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома. 

Пам’ятаймо!