22 березня 2022 року мінометний обстріл міста Маріуполя російськими військами обірвав життя 57-річної Галини Шандро. Того дня внаслідок обстрілу спалахнув сусідній будинок і Галина з чоловіком Олександром кинулися рятувати інших, намагаючись загасити вогонь. Жінка отримала смертельні уламкові поранення...
Галина мала фах продавчині-касирки і кулінарки м’ясної продукції. Деякий час працювала нянею у дитсадку. Згодом, через погіршення здоров'я, жінка звільнилася, займалася домашнім господарством. Своє життя присвятила родині. Син Олександр каже – мама була серцем їхнього дому, завжди готова підтримати і вислухати.
«Усі наші спільні моменти були наповнені її любов’ю і турботою. Мама вміла перетворювати буденність на щось особливе, створюючи комфорт і затишок. Була щирою прихильницею незалежності України, вважаючи, що кожен із нас повинен робити свій внесок у її розвиток. Уміла знайти хороше в кожній ситуації і завжди підтримувала мене. Її усмішка могла розігнати будь-які хмари. Вона була для мене справжнім світлом. У Маріуполі ми мали безліч прекрасних моментів разом: від простих прогулянок містом до сімейних обідів, які вона завжди готувала з любов’ю. Мама любила життя, цінувала кожну мить і передавала мені ті самі цінності. Її доброта і сильний дух залишаться у пам’яті назавжди. Ця трагедія, що сталася, змінила наше життя… Я завжди пам’ятатиму її як людину, яка вчила мене любити і бути сміливим. Я вдячний за всі моменти, які ми провели разом, і за все, чого вона мене навчила. Її пам’ять житиме у моєму серці вічно», – сказав син Олександр.
24 лютого 2022 року Олександр, який не мав військового досвіду, став на захист свого міста у лавах «Азову». Про загибель матері дізнався уже на «Азовсталі». Згодом потрапив у полон, звідки був звільнений у ніч на 19 жовтня 2024 року.
У Галини Шандро залишились чоловік Олександр, син Олександр, невістка Юлія й онук Костянтин.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією вшановують пам’ять убитих росіянами жителів Донеччини.