Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами захисників з Донеччини.
31 серпня 2022 року при штурмі ворожих позицій поблизу селища Піски загинув солдат Микола Борзов, позивний Борзий. 8 серпня захиснику виповнилося 53 роки.
Микола родом з міста Алатир Чуваської Республіки рф. Коли йому було 10 років, переїхав з родиною до міста Ніжин Чернігівської області. Там закінчив 8 класів гімназії №3. Згодом родина оселилася на Донеччині. В місті Єнакієве закінчив школу та здобув фах зварювальника у ПТУ-81. Працював шахтарем, пізніше – будівельником. Цікавився історією свого краю, грав на гітарі.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік мобілізувався до лав Збройних Сил України. У червні 2022-го став бійцем 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», що у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади. Обійняв посаду стрільця-санітара і вирушив на передову.
«Мій чоловік був працьовитою людиною, майстром на всі руки. Був дуже порядним, мав велику жагу до життя. Сини залишилися без батька і батьківського будинку в селі Лозове, який вщент розгромили російські окупанти. Старший син, Олексій, служить в 4-й бригаді оперативного призначення, він – начальник медичного пункту батальйону. Середній, Нікіта – студент Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля; менший Марк – школяр, який має мрію бути військовим. Батько виховав справжніх чоловіків, патріотів, які служать Україні й українському народові. Які хочуть увічнити пам'ять свого батька, передати новим поколінням українців імена тих, хто виборював їхнє майбутнє», – розповіла Наталія Борзова.
Поховали захисника на Алеї Слави у місті Ніжин на Чернігівщині.
У Миколи залишилися дружина і троє синів.
З 24 лютого росіяни вбили 1711 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4141. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!