портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
або
Слідкуйте за нами в соц.мережах:

Загальнонаціональна хвилина мовчання

Опубліковано 10 серпня 2026 року, 09:00

Солдат Олександр Федоров на псевдо Либідь поліг 13 лютого 2024 року на околиці міста Бахмут

Солдат Олександр Федоров на псевдо Либідь поліг 13 лютого 2024 року на околиці міста Бахмут. Під час бойового виходу загинув від скиду ворожого дрона. Захиснику назавжди 47.

Олександр народився в місті Чистякове. Навчався у ПТУ №86 міста Сніжне, де отримав професію електрослюсаря підземного. З 17 років працював на шахті «Зоря». У 2000-му переїхав з дружиною в Київ, а у 2008 році здійснив свою мрію: придбав землю в селі Скребиші під столицею і збудував своїми руками «маєточок» для своєї сімʼї, де він і проживав до кінця свого життя, куди хотів і мріяв повертатися кожного разу. Перші 10 років в Києві працював найманим працівником за професією електромонтажник. Доклав свою руку до створення ілюмінації на памʼятнику Архангелу Міхаїлу на Майдані Незалежності, освітлення трапезної і дзвіниці Києво-Печерської лаври, тощо. З 2010-го був співвласником компанії з електромонтажу, яку заснував з найкращим другом. Він «створював» все життя світло і тепло для сотень домогосподарств і підприємств. Мав золоті руки і міг зробити все, що завгодно. Найприємнішим хобі для нього було покращення свого маєточка. 

У перший день повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем на фронт. Воював у лавах 132-го батальйону 114-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Тричі був відряджений на Бахмутський напрямок, за що отримав відзнаку «За оборону Бахмута», проте повернувся лише двічі.

«Ти був настільки прекрасною людиною, що біль твоєї  втрати у кожного з нас не зникне ніколи. Я хотіла б, щоб ти став старим дідом і сидів влітку на подвірʼї свого великого дому і бавив онуків, розказуючи їм історії. Я мріяла про ще один будь-чий день народження, коли вся сімʼя зібралась би на святкування, як раніше. Це була моє єдина мрія і вона вже не здійсниться без тебе», – написала рідна племінниця та похресниця загиблого Олена Федорова.

Поховали Олександра в селі Скребиші на Київщині.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У нього залишились дружина Марина, син Ігор, донька Карина, батьки Вікторія та Олександр, старший брат Андрій та інші рідні.

О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв  згадують загиблих захисників з Донеччини.