Людмила Чиж загинула 19 січня 2026 року від російського авіаудару по Слов’янську. Близько 11.00 ворог скинув на місто чотири керовані авіабомби. Одна – влучила на подвір’я будинку, де мешкала жінка. Через чотири дні їй мав би виповнитися 51 рік.
Людмила народилася 23 січня 1975 року в Слов’янську. Закінчила загальноосвітню школу № 7. Працювала на місцевих підприємствах, зокрема – на керамічному виробництві. Була мамою сина і двох доньок.
Останні роки жила одна. Спілкувалась із дітьми, опікувалася улюбленою онукою.
«Мама була доброю, щирою, світлою. Дуже любила тварин. Годувала птахів, безпритульних собак і кішок. Безпорадних рятувала – забирала додому, лікувала… 19 січня, коли стався «приліт», я розмовляла з нею по телефону. Раптом почула у слухавці якісь гучні страшні звуки, і зв’язок обірвався. Я одразу зрозуміла, що з мамою щось сталося. Намагалася передзвонити, але марно», – пригадала старша донька Альона.
Людмилу Чиж поховали у Слов’янську.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.