Старший сержант Борис Корольов на псевдо Борис загинув 8 травня 2022 року на території заводу «Азовсталь» у Маріуполі. У бункер, де перебували сотні військових, влучила російська авіабомба. Воїну назавжди 53 роки.
Борис народився в селі Павлопіль Маріупольського району. Навчався у місцевій школі, далі – у професійно-технічному училищі в селищі Сартана. У 1984 – 1987 роках служив у радянській армії на території України. Потім до травня 1989-го дислокувався у Хабаровському краї, а наступні сім місяців служив у в’єтнамському місті Камрань.
У цивільному житті Борис працював машиністом у цеху механізації на Маріупольському металургійному заводі імені Ілліча, а потім екскаваторником у проєктно-будівельному підприємстві «Азовінтекс».
«Брат брав участь в оборонному укріпленні Маріуполя. Починаючи з 2014 року, тобто від початку російського вторгнення, допомагав морпіхам з 36-ї бригади, які базувалися в населених пунктах Гнутове, Талаківка та Зоря копати екскаватором укриття. У лютому 2015-го в селі Лебединське копав «азовцям» бліндажі. Влітку того ж року був волонтером в «Азові». Згодом директор «Азовінтексу» надав техніку для допомоги в укріпленні оборони Маріуполя. З того часу Борис офіційно почав служити в полку на базі в Урзуфі», – розповів його брат Павло.
30 січня 2022 року Борис Корольов звільнився, але за 5 днів до повномасштабного вторгнення знову долучився до війська. За словами Павла, брату зателефонували та сказали: є велика ймовірність, що росіяни можуть незабаром напасти.
Востаннє брати бачилися 25 лютого біля головної прохідної заводу «Азовсталь».
«Борис був дуже добрим. Правдолюбом, який не терпів брехні. У нього є донька, яку дуже любив. 17 квітня 2018 року він став дідусем, донька народила дівчинку. Малютку брат бачив тільки на екрані телефону, тож мріяв зустрітися з онукою та донькою. Але, на жаль, цього не сталося», – розповів Павло.
За життя Бориса Корольова нагородили медаллю Президента України «За участь в АТО» та медаллю «Ветеран АТО». Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
Станом на зараз воїна не поховали – рідні досі чекають на повідомлення, що є збіг ДНК.
У Бориса залишилися донька Дар’я, онука Ліза, брати Сергій та Павло, сестра Світлана, та інші рідні.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв згадують загиблих захисників з Донеччини.