Морпіх Вадим Сурков загинув 16 липня 2024 року під Вовчанськом: повертаючись із позиції, дістав смертельні поранення від мінометного обстрілу. Йому було 47.
Народився і виріс у Чистяковому; футбол, бокс. Закінчив технікум (машиніст електровоза), роботи за фахом не знайшов — працював шахтарем. Одружився, з’явилася донька. 2000-го переїхав до Києва: експедитор «МегаМаксі», логіст і завскладу в «Делівері», з 2017 — «Нова пошта».
Любив море, подорожі, гірські лижі, довгі прогулянки з родиною.
Повістку отримав у день народження — 09.02.2023. Служив у 36-й обрмп: оператор протитанкового відділення роти вогневої підтримки. Після навчання — Урожайне; далі серед перших штурмував Кринки, дістав тяжке поранення, після реабілітації повернувся у стрій. Згодом з Херсонщини бригаду перекинули на Харківщину.
Мріяв після перемоги купити квартиру (своє житло забрала окупація рідного міста) й повернутися на «Нову пошту».
Похований у Києві. У Вадима залишилися донька та рідні.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв згадують загиблих захисників з Донеччини.