Зусін Сергій Михайлович
30.01.1981 - 29.07.2022
Сергій народився у Маріуполі. Його батьки працювали на металургійному заводі. Із двох років мама віддала його до дитячого садочка, а до школи він пішов у шість. Навчався дуже добре. У середніх класах улюбленими предметами хлопця були математика і фізика. Паралельно здобув музичну освіту по класу фортепіано, займав перші місця на міських та обласних конкурсах з сольфеджіо.
Згодом вступив до Маріупольського металургійного інституту. Після закінчення вишу пішов працювати зварювальником на завод імені Ілліча. Отримав травму – в око потрапила іскра – та вирішив не повертатися на підприємство.
У 2015 році Сергій пішов в АТО, добровольцем приєднався до батальйону «Артемівськ». Після служби одразу працевлаштувався до Головного управління поліції в Донецькій області, у батальйон поліції особливого призначення. Восени 2021 року він звільнився і вступив до лав полку «Азов». Повномасштабне вторгнення застало його у рідному Маріуполі.
«Сергій дуже полюбив мою доньку від першого шлюбу, а вона – його. Разом робили уроки, бо він дуже розумний і все пам'ятає зі школи. Пишався своїм 16-річним сином, який займається футболом. У нього було багато друзів і знайомих. Я дивувалась, коли ми йшли містом, кожні 10 хвилин він з кимось вітався. Багато говорив телефоном, весь час щось вирішував, допомагав комусь у різних питаннях», – згадує наречена Анастасія.
Поховали бійця 2 червня 2023 року на Алеї слави на Лук'янівському кладовищі у Києві.
У Сергія залишилися мати, син від першого шлюбу та наречена.
Обставини загибелі:
Старший солдат Сергій Зусін, позивний Рассел, загинув 29 липня 2022 року в Оленівці Донецької області. Російські військові стратили його разом з іншими побратимами в колонії, підірвавши один із бараків.
Відзнаки та нагороди:
- Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими