Ніколи знову!
Роками цивілізований світ повторював цю формулу, не помічаючи тоталітарного імперського монстра, що зростає в нього під боком.
Вісім років це “Ніколи знову” для України звучить в кращому випадку – як надія, в гіршому – як іронія.
“Ніколи знову” перетворилося на “Тут і зараз!” - і вже нові злочини проти людяності творяться тими, хто усі ці роки не приховував своїх намірів, нахабно заявляючи світу "можем повторіть".
Російський окупант приніс на українську землю війну.
Він нищить міста і села, вбиває людей. Буча, Чернігів, Харків, Охтирка, Тростянець, Волноваха, Маріуполь і десятки інших міст і селищ України вже стали символами незламності духу наших воїнів і вироком для окупанта.
Війна рано чи пізно закінчиться. Закінчиться нашою перемогою. І тоді ми зможемо святкувати День пам’яті і примирення.
Ми пам’ятатимемо кожен снаряд, кожну ракету і кожного росіянина, який прийшов на нашу землю зі зброєю.
І кожного з тих, хто дозволив цьому статися.
Ми примиримося з болем втрат і збережемо у своїх серцях пам'ять про усіх наших захисників, які у різні часи і у складі різних армій виборювали для нас нашу свободу.
Героям слава!
Пам'ятаємо! Перемагаємо!