Шановний пане Президенте Девід Малпасс!
Шановна пані керуюча директорко Крісталіна Георгієва!
Шановні пані та панове міністри!
Вітаю всіх присутніх на цій історичній сесії Світового банку та вдячний за можливість звернутися до вас сьогодні.
Цієї неділі я говорив з пані Крісталіною Георгієвою та почув від неї дуже важливі слова. Слова про нашу державу – про Україну. Ми говорили з нею, зокрема, про життя в нашому місті Харкові. Це найбільше місто сходу України.
Російські війська обстрілюють і бомбардують його вже тижнями. У тих частинах міста, куди досягає російська зброя, вже знищені понад тисячу житлових будинків. Російська артилерія, російські ракети, російські авіабомби не обирають, кого вбивати та які будівлі підривати й спалювати. І в центрі Харкова, і на околицях однаково небезпечно. Однаково можна загинути від російських ударів.
Але треба знати харків'ян. Треба знати наших людей, треба знати мешканців Харкова... Навіть під час війни, під час таких обстрілів Харків залишається містом, яке повністю функціонує.
Пані Крісталіна особливо відзначила, що в Харкові попри все висаджують квіти, обробляють дерева, прибирають на вулицях саме зараз і загалом підтримують у місті охайність. Такий наш Харків. Такі наші люди. Така наша Україна.
Нам вдалося звільнити від окупантів міста й громади трьох північних областей України – Київської, Чернігівської та Сумської. Одразу ж робимо все, щоб повернути туди нормальне життя.
Російські війська знищили або пошкодили десятки тисяч будинків у цих областях. Спалені або потребують ремонту майже всі об'єкти соціальної сфери, більшість економічно значущих підприємств України. Тисячі людей вбиті.
Ми повертаємо електрику, комунікації, повертаємо воду. Відновлюємо рух транспорту, налагоджуємо тимчасові мости на річках замість зруйнованих. Повертаємо соціальні та адміністративні послуги. Проводимо розмінування.
Щоденно знешкоджують кілька тисяч вибухонебезпечних предметів. Це міни, це розтяжки та снаряди, які залишилися від російських військових.
Уявіть собі, вони мінували навіть звичайні помешкання людей. Побутову техніку, яку їм не вдалося вкрасти й вивезти. Машини. Погреби. Вони мінували навіть сільськогосподарські поля...
Але й у таких умовах наші люди повертаються додому. Українці вже намагаються зробити все, щоб відновити нормальне життя. Бо такі ми є, такі ми українці.
На сході нашої держави, на Донбасі, на півдні ситуація ще жорсткіша. І саме зараз активні бойові дії там ще тривають. Росія ще намагається розвинути там новий жорстокий наступ...
Я наведу зараз тільки одну цифру, щоб ви зрозуміли масштаб пережитого Україною, пережитого нашим народом.
Через бомбардування та обстріли російських військ в Україні зруйновано або пошкоджено 1141 заклад освіти. Школи, дитячі садочки, університети. По всій нашій державі!
Не в кожній державі світу взагалі є стільки освітніх об'єктів, скільки в Україні зруйновано російськими військами.
І якщо лише закладів освіти зруйновано стільки, то ви можете собі уявити, скільки знищено всього іншого. Лікарні, інфраструктурні обʼєкти, підприємства та звичайні житлові будинки.
Російське вторгнення повністю зруйнувало звичайні економічні відносини. Тільки перший аналіз втрат дав суму приблизно в 550 мільярдів доларів збитків.
Росія заблокувала наші порти на Чорному й Азовському морях. Це значно знизило український експорт, зокрема аграрної продукції. Через нестачу українського продовольства на світовому ринку вже відчувається початок кризи. Нещодавній звіт Всесвітньої продовольчої програми ООН зазначив, що зростання цін на продукти харчування цього року призведе до голоду приблизно 47 мільйонів людей у 81 країні світу.
Без української пшениці, кукурудзи, олії та інших товарів це завершиться не просто фізичною нестачею їжі в багатьох країнах Африки та Азії, а й політичною нестабільністю і, можливо, новою міграційною кризою. Люди шукатимуть винних у цій кризі, зокрема й виходячи на площі у своїх країнах, у своїх містах. Люди шукатимуть, як урятуватись.
Звичайно, ми робимо все можливе, щоб налагодити експорт нашої продукції. Ми почали посівну кампанію в цьому році – настільки, наскільки це можливо. Але ніхто у світі не може бути впевнений у тому, що продовольчу безпеку вдасться гарантувати, поки ця війна триває, триває війна Росії на нашій землі.
Припинити війну зараз і звільнити нашу територію від російських загарбників – це єдиний надійний шлях зупинити розгортання продовольчої кризи.
Російські військові цілеспрямовано знищують у нашій державі всі обʼєкти, які можуть дати економічну основу для життя. Залізничні вокзали, продовольчі склади, хлібозаводи, нафтобази тощо...
Станом на цей час, з урахуванням економічного спаду та зруйнованих економічних зв'язків, ми потребуємо до 7 мільярдів доларів фінансової підтримки щомісяця. Для відновлення після цієї війни Україна буде потребувати ще сотень мільярдів доларів. Я впевнений, у кожного з вас є ці розрахунки, впевнений у цьому.
Також маємо чесно говорити, що Росія супроводжує цю війну проти нас агресивними заходами на світових ринках. Вони спеціально створюють такі умови, щоб не тільки на продовольчому ринку, а й на паливному ринку та загалом на сировинних ринках була нестабільність.
Росія спровокувала зростання цін на енергоносії у Європі та ширше – у демократичному світі. Маючи достатній експортний потенціал, вони постійно притримували, зокрема, газ, щоб створити болісні цінові умови для європейських споживачів. Щоб люди тиснули на свої уряди всередині держави заради політичних інтересів Росії.
Цей та багато інших подібних прикладів свідчать, що Росія більше не може вважатися нормальним і надійним постачальником енергоресурсів, нормальним і надійним торговельним партнером.
Всі ми разом здатні реалізувати рішення, які не лише зупинять агресивні наміри Російської Федерації, які не лише підтримають Україну в цій війні, а які обов'язково покажуть усім потенційним агресорам світу, що створювати проблеми для інших держав, для інших народів – це означає створювати проблеми для самого себе. Бо якщо ми цього не зробимо, то мільйони й мільйони людей у світі ще неодноразово страждатимуть від агресивних дій окремих держав.
Отже, що, які кроки потрібні зараз?
Перше – це негайна підтримка для України, щоб у керівництві Росії знали, що війна не дасть їм реалізувати жодної з їхніх загарбницьких цілей. Про деталі такої фінансової підтримки, впевнений, сьогодні розкажуть наші Премʼєр-міністр та міністр фінансів, які присутні на цьому зібранні.
Ми повинні зробити все для того, щоб в України та українців було все необхідне для життя навіть попри війну. І в згаданому мною на початку цього виступу Харкові, і в усіх інших містах і громадах України. Всюди.
Друге – потрібно негайно виключити Росію з усіх міжнародних фінансових інституцій. МВФ, Світовий банк та інші – точно не місце для такої держави, яка намагається зруйнувати життя сусіднього народу.
Третє – потрібен спеціальний податок за війну. Росія, а після неї і будь-який інший агресор, повинна платити за те, що порушує глобальну стабільність. Такий податок за війну має накладатися на всі без винятку торговельні операції з Росією як державою чи з російськими компаніями. На всі експортно-імпортні операції, на всі фінансові операції, які ще не заблоковані.
Кошти від податку за війну мають бути використані для допомоги Україні на відновлення всього того, що Росія зруйнувала війною. Якщо цей податок буде застосований до іншого агресора, то кошти мають бути спрямовані жертві тієї війни.
Світу потрібен дієвий інструмент реагування на деструктивні дії тих, хто не хоче підтримувати спільну безпеку й працювати на спільну користь для всіх у світі. Впевнений, що спеціальний податок за війну може стати таким інструментом.
Четверте – кожній державі світу потрібно вже зараз підготуватися до можливого повного розриву будь-яких відносин із Росією. Ніхто не повинен залежати від політичного настрою керівництва цієї держави. Якщо світ буде готовим ізолювати Росію повністю, у російського керівництва буде мотив, щоб уникати будь-якої війни.
І п'яте – вже заблоковані значні активи російської держави та представників російської еліти. Проте це ще не всі їхні активи, про які нам відомо. Цю роботу з блокування треба продовжувати. І не просто як самоціль. Заблоковані кошти Росії мають бути використані як на відновлення України після війни, так і на відшкодування тих збитків, яких Росія завдала іншим народам своєю деструктивною поведінкою.
Якщо через розв'язану Росією війну в певних регіонах почнеться голод або якщо через спалах інфляції деякі країни суттєво постраждали, заблоковані російські активи можуть бути використані для оплати допомоги та надання компенсацій.
Ми повинні застосувати всю нашу силу, щоб Росія відчула покарання за цю війну. А також відчула, наскільки великою – зокрема й для неї – є необхідність повернути мир.
Тож, допомагаючи нам, ви можете допомогти й кожен собі. Стабілізувати фінансову ситуацію в нашому регіоні та загалом у світі. Гарантувати безпеку основним ринкам, починаючи з продовольчого.
Маючи вашу підтримку фінансами й рішеннями, ми швидко відновимо нашу державу. А це означає не тільки нові можливості для бізнесу з різних країн, не тільки нові можливості для економічного зростання, а й конкретний доказ того, що глобальні фінансові інституції здатні працювати в інтересах звичайних людей, в інтересах людства в цілому.
Хочу, щоб одне з наступних таких засідань відбулося саме в Україні. В одному з наших міст – може, у Харкові – за вашої підтримки.
Дуже дякую за увагу!
Слава Україні!