З середини квітня 2014 року будівля міської ради та інші ключові об’єкти на території Маріуполя були під контролем російських окупаційних військ. У місті були «укріпрайони». Декілька сотень українських військових утримували лише Маріупольський аеродром.
Спецоперація звільнення міста була спланована та проведена протягом однієї доби з 12 та 13 червня. У звільненні міста брали участь 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 роти спецбатальйону «Дніпро», 2 роти Національної гвардії та спецпідрозділ МВС. Блок-пости на в'їздах до міста контролювали військовослужбовці ЗСУ, долучились також члени «Правого сектору» та місцеві активісти. Штурм основних опорних пунктів військових рф розпочався близько 5 години ранку і завершився вже за кілька годин.
13 червня 2014 року над міською радою Маріуполя замайорів синьо-жовтий стяг, місто було звільнено від російських окупаційних військ. Українські військові остаточно заблокували можливість армії рф просунутися у бік Запорізької області та «прокласти» сухопутний коридор до анексованого Криму.
Звільнення Маріуполя від російської окупації стало важливою віхою в історії російсько-української війни та продовженням звільнення інших міст Донеччини.
Після звільнення місто перебувало лише у майже 20 кілометрах від лінії розмежування, у січні 2015 року його обстріляли російські війська. росія безперервно нагадувала, що війна поруч. Але попри всі складнощі військового часу Маріуполь розвивався й став одним з найкращих міст України.
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. З цього дня і по середину травня росіяни більше двох місяців безперервно обстрілювали Маріуполь з гаубиць, ракетних комплексів, танків, кораблів та авіації. Потужність випущених по місту снарядів в тротиловому еквіваленті більша за атомну бомбу, яку скинули на Хіросіму.
86 діб тривала оборона Маріуполя. Як і у 2014 році Маріуполь пліч-о-пліч мужньо захищали та тримали оборону окремий загін спеціального призначення «Азов» НГУ, військовослужбовці Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, прикордонної служби, підрозділи Національної поліції. Після тривалих боїв командирам підрозділів, які захищали місто, вищим військовим командуванням України було видано наказ щодо збереження особового складу. 20 травня 2022 року з території заводу «Азовсталь» відбулось останнє виведення військових, серед яких командир 36-тої окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського майор Сергій Волинський, командир підрозділу «Азов» Денис Прокопенко та його заступник Святослав Паламар.
Найстрашнішими стали людські втрати: лише за попередніми даними в Маріуполі було вбито понад 22 тисячі мирних жителів, понад 50 тисяч - депортовано до росії та тимчасово окупованих територій Донецької області.
Мешканці Маріуполя, які залишились в окупованому місті, проходять через фільтраційні табори, постійні перевірки та знущання.
У результаті постійних обстрілів російською армією зруйновано майже 90% житлового фонду міста, зруйновані або отримали пошкодження майже всі лікарні, дитячі садочки, школи. У місті відсутнє газо- та водопостачання, пошкоджена електромережа.
Указом Президента України від 06 березня 2022 року №111/2022, з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії рф, місту Маріуполь було присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Маріуполь звільнився від російських загарбників у 2014 році, так само звільниться і у 2022 році. Над містом знов обов’язково замайорить Державний Прапор України. Мине час, рани загояться, до міста Марії повернуться його жителі, воно знову стане сучасним, красивим, неймовірним містом України.