Щороку 13 листопада відзначається Міжнародний день незрячих. Обрана дата пов’язана з днем народження відомого французького тифлопедагога Валентина Гаюї (1754-1822), який не тільки був засновником першої в світі школи-інтернату для незрячих (1784), але й розробив для них дидактику і методику вивчення наук та оволодіння практичними ремеслами, а також запропонував спеціальний рельєфно-лінійний шрифт для незрячих — унціал. Використовуючи товстий папір і друк опуклими (рельєфними) літерами без фарби, він створив перші у світі рельєфні книги для навчання незрячих дітей. Саме за цими книгами незрячі люди навчалися аж до появи у 1824 році тактильного шрифту Брайля (рельєфно-крапковий шрифт).
Міжнародний день незрячих покликаний привернути увагу суспільства до важливості доступної освіти, інформації, громадського простору та медичних послуг для людей із порушеннями зору. А також сприяти формуванню суспільства, у якому незалежність людини не обмежується станом її здоров’я, а рівні можливості забезпечуються усуненням фізичних, інформаційних і соціальних бар’єрів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щонайменше 2,2 млрд людей у світі мають порушення зору. Принаймні в 1 млрд випадків порушення зору можна було запобігти або вони залишились невирішеними. Своєчасне виявлення захворювань очей, доступ до лікування та реабілітації мають важливе значення для збереження зору й якості життя.
Від початку Війни за Незалежність України до основних причин втрати або порушення зору додалися вибухові травми, уламкові ураження та інші типи поранень, які можуть бути дуже серйозними та призводять до повної або часткової втрати зору.
Тож сьогодні ми вкотре нагадуємо про спільну відповідальність суспільства, держави, кожного й кожної з нас. Про розуміння того, що бар’єри зникають не самі по собі — вони зникають там, де є увага до потреб інших, готовність підтримати, створити умови для доступності та зробити простір комфортнішим для всіх.