Щороку 15 липня в Україні відзначається День Української Державності. Це свято символізує тяглість і спадкоємність понад тисячолітньої історії України. У цей день ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення, утвердження цивілізаційного європейського вибору та єдності нації в умовах боротьби за незалежність проти споконвічного ворога.
День Української Державності – це нагадування, що наша державність має понад тисячолітню історію. Від Русі та козацтва до Української Народної Республіки і сучасної України – ми наступники поколінь, які творили історію Української Держави.
Українська традиція державотворення має тисячолітню історію і бере свій початок від утворення князем Олегом Давньоруської держави у 882 році. Саме у Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу - «руси», «русичі», «русини», нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб — тризуб, назва грошової одиниці - гривня, з 1187 року нам відомо використання слова «Україна». Україна є повноправною спадкоємцемицею державної і культурної традиції Київської Русі.
Та найбільш епохальною подією у вітчизняній історії стало Хрещення Русі 15 липня 988 року київським князем Володимиром Великим. Прийняття християнства знаменувало прийняття народом і державою не тільки найвищих етичних і моральних норм, а й обумовило докорінну зміну світогляду, розквіт освіти та культури, формування національної єдності, розробку першого кодексу законів, карбування власної монети. Окрасою і візитівкою столиці досі залишаються побудовані тоді шедеври архітектури світового рівня - Софійський собор, Києво-Печерська лавра, а також визначні пам’ятки в інших містах України.
Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Впродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її. Кілька разів у ХХ столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії.
Досвід минулих століть показав, що власна держава – це єдиний спосіб забезпечення фізичного існування і запорука стабільного розвитку та єдності нації. Очевидно, що впродовж усього свого історичного шляху український народ завжди виявляв бажання і чин здобути власну Українську Самостійну Соборну Державу.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, День Української Державності набуває особливого значення. Маємо чітко усвідомлювати: ворог воює не просто за території, а проти нашої ідентичності, йому потрібне повне знищення України як держави.
Проте державність, яка витримала понад десять століть випробувань, неможливо знищити. Вона живе в кожному українцеві, який тримає зброю, волонтерить чи просто самовіддано працює на своєму місці.
Збереження суверенної, соборної та демократичної України є найвищим національним пріоритетом і обов’язком кожного українця перед майбутніми поколіннями. Державність – це усі ми. Кожен громадянин є частиною держави, а її збереження сьогодні є головним національним завданням.