15 січня 1941 року у Львові розпочався «Процес 59-ти», також відомий як «Процес другої екзекутиви ОУН».
Уже у вересні 1940 року у Львові почались масові арешти молодих людей, причетних до ОУН. Їх радянські органи звинувачували у терористичній діяльності, участі в «антирадянській націоналістичній організації», зберіганні документів, літератури, шпигунстві на користь Німеччини. Слідство тривало понад три місяці, впродовж яких підсудні зазнавали тортур. Слідчі забороняли заарештованим спати, а допити проводили уночі.
59 молодих людей, переважно гімназисти, студенти, серед яких члени юнацтва і симпатики Організації українських націоналістів (ОУН), потрапили на лаву підсудних. Суд тривав до 18 січня. Суд виніс рішення розстріляти 42 ОУНівців, з яких 11 дівчат. Двадцять засуджених було розстріляно одразу після закінчення судового процесу. Решті призначили 10 років таборів.
Невдовзі справу переглянули, і тим ОУНівцям, хто ще залишився живим, змінили міру покарання також на 10 років у таборах.
В «Процесі 59-ти», на відміну від звичної практики сталінського «правосуддя», широко застосовуваної у 1937-1938 років – винесення вироків позасудовими органами, було організовано закритий політичний судовий процес.
Засідання проходили в приміщенні Львівського обласного управління НКВС. Сторона звинувачення інкримінувала українській молоді приналежність до ОУН, антирадянську діяльність та підготовку до збройного повстання проти радянської влади.
Це був унікальний навіть як для кровожерливих сталінських часів суд. Вина розстріляних полягала лише в тому, що вони уявляли Україну незалежною державою.
Після «Процесу 59-ти» були наступні. Органи радянської влади продовжили масове винищення українських націоналістів, свідомих українців, проводячи радянізацію, ліквідуючи громадське життя і насаджуючи більшовицьку ідеологію, послідовно продовжуючи практику «Великого терору».
Тоталітарний режим не зламав українського народу, його духу та мужності. російська федерація ж успадкувала найгірші сталінські традиції, ставши державою-терористом та втілюючи такі ж репресивні практики на окупованих територіях. Сьогодні українські захисники борються за те, щоб раз і назавжди здолати агресора та унеможливити подальші спроби рф знищити український народ, нашу державність та вдаватися до шантажу всього людства.