17 жовтня 2022 року відбувся один із найбільших жіночих обмінів полоненими, у межах якого додому повернулися 108 українок. Для кожної з них цей день став початком нового етапу життя після тривалого перебування в неволі.
За кожним звільненням - особиста історія, пережиті випробування, місяці й роки очікування, біль рідних та надія на повернення. За цифрами стоять люди, на яких чекають діти, батьки, партнери й друзі.
Річниця цього обміну - нагода не лише згадати про звільнених жінок, а й почути їхні історії. Їхні свідчення допомагають усвідомити ціну свободи та нагадують про необхідність продовжувати боротьбу за кожного українця й кожну українку, які досі перебувають у російському полоні.
Важливим складником повернення полонених є тривала робота, взаємодія та співпраця різних структур. Досвід, набутий під час попередніх обмінів, необхідно зберігати, аналізувати й використовувати для пошуку ефективних рішень, які сприятимуть звільненню інших громадян України.
Про важливість збереження свідчень звільнених жінок, осмислення досвіду попередніх обмінів та посилення спільних зусиль задля повернення українців і українок наголошує ініціатива «Нумо, сестри».
Для 108 жінок 17 жовтня стало днем повернення додому. Проте для багатьох українських родин очікування досі триває. Тому важливо продовжувати говорити про полонених, пам’ятати про них та підтримувати їхніх близьких.
Ми пам’ятаємо. Ми чекаємо. Ми продовжуємо боротися за повернення кожного й кожної додому.
За матеріалами «Нумо, сестри»