Щорічно 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні. Ця пам’ятна дата встановлена Указом Президента України від 11.02.2015 № 69 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
У листопаді 2013 року розпочалась Революція Гідності – масовий громадянський протест, який було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектору розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади.
Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв.
Події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції Гідності. У середмісті столиці України того дня загинула найбільша кількість осіб – 48.
107 загиблих учасників Революції Гідності визнано Небесною Сотнею, серед яких - три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.
Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.
До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки.
Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті риси, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.
День Героїв Небесної Сотні покликаний ушановувати боротьбу за гідне життя та свободу, героїзм і самовідданість, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність навіть ціною життя; вони загинули за те, щоб наша країна розвивалася як вільна демократична держава.
Лютий 2014 року став першим актом збройної агресії проти громадян України, які хотіли жити у вільній державі, бо були вільні духом. Той перший бій у середмісті Києва показав чимало спільного з тим, як діє путін в Україні сьогодні, бо мета його така сама, і методи такі самі – знищувати тих, хто чинить опір, вбивати беззбройних, у тому числі дітей, жінок, літніх людей.
Сьогодні, внаслідок агресивної війни, яку російська федерація веде проти нас, Україна, на жаль, має уже не тільки Небесну Сотню, а ціле Небесне Військо. У якому багато тих, хто був тоді на майдані Незалежності, Грушевського, біля Маріїнського парку, хто йшов беззбройним проти «беркуту» на вулиці Інститутській чи виходив на мирні демонстрації в інших українських містах.
Історія подвигу Небесної Сотні, як і вся Революція Гідності, є визначною віхою в літописі визвольних змагань Українського народу, а імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у мартирологу загиблих у війні російської федерації проти України, починаючи з 2014 року.
Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України, за що боролися учасники Євромайдану та віддали життя Героїв Небесної Сотні, є незмінним та об’єднаним з нашим прагненням зупинити російську агресію, відновити територіальну цілісність України та побудувати її як сучасну процвітаючу європейську державу.