Щороку 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене у 1999 році Генеральною конференцією ЮНЕСКО, а з 2000 року воно відзначається на міжнародному рівні. Дата обрана невипадково: 21 лютого 1952 року в місті Дакка (нині столиця Бангладеш) під час мирної демонстрації за надання бенгальській мові статусу державної загинули студенти. Їхній подвиг став символом боротьби за право говорити рідною мовою.
Метою цього дня є привернення уваги до збереження мовного різноманіття та захисту мов, яким загрожує зникнення. За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 7 тисяч мов, однак майже половина з них перебуває під загрозою зникнення. Щонайменше кожні два тижні людство втрачає одну мову. Разом із мовою зникають унікальна культурна спадщина, традиції, фольклор і спосіб мислення цілих народів.
Рідна мова — це не лише засіб спілкування, а й основа національної ідентичності, історичної пам’яті та духовної спадщини. Вона формує світогляд людини, передає моральні цінності та об’єднує покоління. Недаремно в різних культурах мову називають душею народу.
Цікавим є факт, що у світі лише близько 4% мов мають статус офіційних або використовуються в освіті та державному управлінні. Найбільш поширеними за кількістю носіїв є китайська, іспанська та англійська мови, проте водночас тисячі малих мов існують лише в межах невеликих громад.
Для України питання рідної мови має особливе значення. Українська мова є основою національної ідентичності, духовної спадкоємності та державності. Її розвиток і утвердження — важлива умова зміцнення суспільної єдності.
Видатні діячі української культури неодноразово наголошували на особливій ролі рідного слова. Так, Тарас Шевченко писав: «Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує!..». Леся Українка підкреслювала: «Слово, моя ти єдиная зброє…». А Панас Мирний застерігав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова».
Міжнародний день рідної мови нагадує про відповідальність кожного за збереження й розвиток рідного слова. Плекання мови в освіті, культурі та повсякденному житті є важливим внеском у збереження національної спадщини та культурного різноманіття світу.