портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
або
Слідкуйте за нами в соц.мережах:

21 листопада – День Гідності та Свободи

Опубліковано 21 листопада 2026 року, 08:30

День Гідності та Свободи - одне з найважливіших державних свят у новітній історії України, яке щорічно відзначається 21 листопада відповідно до Указу Президента України № 872/2014 від 13 листопада 2014 року.

Ця дата була заснована з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події початку XXI століття, а також для належного вшанування патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Історично цей день об’єднує дві масштабні події, що відбулися на столичному Майдані Незалежності з інтервалом у дев’ять років.

Першою віхою стала Помаранчева революція 2004 року, яка спалахнула як масовий протест проти брутальних фальсифікацій під час президентських виборів і продемонструвала спроможність українського суспільства мирним шляхом захищати своє право на чесне волевиявлення та демократичний розвиток.

Другою, ще більш драматичною та визначальною - стала Революція Гідності 2013–2014 років. Вона розпочалася саме ввечері 21 листопада 2013 року, коли на головну площу Києва вийшли перші кілька сотень протестувальників, переважно журналісти, студенти та громадські активісти, обурені неочікуваним рішенням тогочасного уряду призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Те, що починалося як мирний євромайдан на підтримку цивілізаційного вибору, після жорстокого силового розгону студентів у ніч проти 30 листопада трансформувалося у загальнонаціональний рух опору проти диктатури, корупції та системного порушення прав людини. Ця боротьба тривала три місяці в умовах суворих зимових морозів, жорсткого тиску з боку силових структур та ухвалення репресивних законів, і досягла свого трагічного апогею 18–20 лютого 2014 року, коли під час розстрілів у центрі Києва загинули десятки беззбройних євромайданівців, які увійшли в історію як Герої Небесної Сотні.

Важливою сторінкою Революції Гідності, яка назавжди розвіяла пропагандистські міфи про пасивність чи одностайну проросійськість сходу України, став Євромайдан у Донецьку. Він розпочався синхронно з київським - увечері 21 листопада 2013 року. Місцем сили патріотичних донеччан став майданчик біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Як згадує перший протестувальник донецького Майдану Євген Насадюк: «Я дивно почувався там, наодинці з Шевченком. Тоді я ще не знав, чи вийде хтось іще». Проте вже за лічені дні протест зібрав активне ядро з журналістів, студентів та громадських діячів. Учасниця та організаторка донецьких акцій Катерина Жемчужникова розповідає про унікальну самоорганізацію регіону: «Наш Майдан не був політичним. Так, у ньому брали участь політичні партії, але ми домовилися бути лише з українськими прапорами. Тож вигадали й роздрукували прапор донецького Євромайдану. Мали власну брендовану символіку, стрічки».

Саме Донецький Євромайдан став кузнею кадрів для майбутнього спротиву: більшість його активістів згодом першими пішли в добровольчі батальйони, стали волонтерами або допомагали українській армії інформацією з окупації.

В умовах Війни за Незалежність України День Гідності та Свободи набув екзистенційного значення, перетворившись із дня спогадів на символ щоденної збройної відсічі. Запит на Свободу прийнято. Звична для цифрового світу фраза набуває нового змісту, оскільки позначає відповідь на запит суспільства, готового відстоювати власну гідність, права та майбутнє. Сучасна запекла оборона міст Донеччини є прямим продовженням тих цінностей, за які українці боролися на майданах, адже тепер держава захищає своє право на фізичне існування, свободу і територіальну цілісність.