22 листопада виповнюється 21 рік від початку Помаранчевої Революції. Саме таку назву отримала кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді-грудні 2004 року.
21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія оголосила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими нібито переміг Віктор Янукович.
Наступного дня у Києві та інших містах України почалися масові мітинги на підтримку кандидата від опозиції. Основним місцем народного невдоволення став київський Майдан Незалежності. За п’ять хвилин до дев’ятої ранку мітингувальники перекрили рух на Хрещатику і зайняли місце під майданівською сценою, яку спорудили напередодні. Завершувався ранковий мітинг уже 40-тисячним зібранням. Увечері на Майдан прийшли майже 150 тисяч людей. Вже наступного дня почали повсюдно з’являтися помаранчеві стрічки – символ тих революційних подій. Акції громадянської непокори набирали обертів і тривали до 26 грудня, коли у ході повторно проведеного другого туру голосування стало відомо, що переміг Ющенко.
Спроба прихильників Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України.
Помаранчева Революція мала важливе значення для України, вона продемонструвала силу громадянського суспільства та його здатність мирно відстоювати демократичні цінності, а також посилила позиції нашої країни на міжнародній арені як правової держави. На жаль, через дев’ять років громадяни України знову змушені були вийти на майдани, але цього разу привід для масових виступів був серйозніший: на кону стояла незалежність держави і відстоювати її довелося ціною життя.
Ця боротьба продовжується і сьогодні…